Використання мережевого геосервісу Google-maps в процесі навчанні
історії
Стаття надрукована в журналі "Історія в школі". – 2013. – № 6. – С.22– 24. Просторова компетентність відноситься до загальновизнаної і стабільної групи предметних компетентностей, які набуває учень в процесі навчання історії. Просторова компетентність присутня в кожній історико-методичній класифікації...
Просторова компетентність відноситься до загальновизнаної і стабільної групи предметних компетентностей, які набуває учень в процесі навчання історії. Просторова компетентність присутня в кожній історико-методичній класифікації предметних компетентностей учнів, що вказує на важливість її формування в процесі навчання історії.
В радянський період розвитку методики навчання історії вміння учнів орієнтуватися в історичному просторі зводилися до вміння «читати» історичну карту. Розвиток подібних просторових вмінь забезпечувався найпростішим способом використання історичної карти на уроці – показ учителем під час пояснення навчального матеріалу рік, міст, маршрутів, місць битв. Якщо учитель використовував карту як джерело нових знань, то він повинен був ніби читати карту, залучаючи до цього процесу самих учнів. Карта в цьому випадку повинна була відігравати роль своєрідного наочного конспекту, систематизуючи фактичний матеріал та фіксуючи події в просторі й хронологічній послідовності.
На сьогодні єдності в питанні стосовно структури й ефективних шляхів формування просторової компетентності учнів серед науковців й методистів не існує. Крім того, в наукових дискусіях з цього питання, дуже мало уваги приділяється такому аспекту, як формування просторової компетентності учнів засобами сучасних мережевих технологій. Отож в цій статті ми спробуємо визначити методичні можливості мережевих геосервісів в процесі навчання історії.
Насьогодні в Інтернет-просторі існує велика кількість мережевих геосервісів, які можнарозглядати, як мережеві навчально-методичні інтерактивні комплекси. Наприклад, з сайту Scientific Visualization Studio (http://svs.gsfc.nasa.gov) можна звантажувати анімовані дані, які щодня поновлюються, про різні природні процеси і стихійні біди і накладати їх на зображення земної поверхні. З Інтернет-сервісу Globe (http://www.globe.gov) можна отримати інформацію про температуру, опади, тиск тощо. Геосервіс World Wind – тривимірний інтерактивний віртуальний глобус, створений NASA й здатний показувати адміністративні межі, назви населених пунктів, плани міст, прапори країн і багато що інше. Компанія Microsoft розвиває власний проект Virtual Earth.
Всі ці ресурси завдяки вдалим концептуальним і програмним рішенням переросли традиційнукартографію і змінили наші звичні форми умовно-графічного представлення фізичного простору.
Але серед різноманітних геосервісів ми більш детально зупинимося на Google-maps, оскільки, на нашу думку, цей мережевий геосервіс якнайкраще підходить для його використання під час навчання історії.
Google-maps – один із мережевих геосервісів корпорації Google, який дозволяє знаходити, відзначати, коментувати та оцінювати різні об’єкти на зображенні земної кулі з досить високою точністю.
Вчителя історії мережевий сервіс Google-maps повинен зацікавити з наступних причин:
· Як джерело карт і зображень місцевості при вивченні історії та краєзнавства;
· Як платформа для вирішення дослідницьких завдань з історії, пов’язаних з обчисленнями відстаней, підбором найкоротшого шляху, порівнянням особливостей різних місцевостей і т.д;
· Як платформа для креативної діяльності з моделювання нового вигляду місцевостей з нанесенням різного роду зображень та об’єктів, що пов’язані з вивченням історії;
· Як методичний інструмент для організації кооперативної діяльності учнів в процесі навчання історії.
Розглянемо ці функції мережевого геосервісу більш детально. Отже, зображення земної поверхні користувачеві цього сервісу доступно у популярному з недавнього часу форматі 3 D, у режимі карти та в режимі Google Earth. Щоб переглядати земну поверхню у форматі 3 D на комп’ютер потрібно завантажити відповідний плагін. Це здійснюється автоматично шляхом клікання маніпулятором на відповідному посиланні.
Геоінформаційна система Google Earth вбудована в Google-maps – це тривимірна модель Землі, створена на основі фотографій з супутника високої якості. Вона дозволяє проглядати тривимірні зображення великих міст з високою точністю. Змінюючи масштаб зображень, можна побачити як планету загалом, так і будь-якій будинок в будь-якій місцевості. Для візуалізації зображення використовується тривимірна модель всієї Земної кулі з урахуванням висоти над рівнем моря. У тривимірності ландшафтів поверхні Землі й полягає головна відмінність програми Google Earth від Google Maps. Користувач може легко переміщатися в будь-яку точку планети, керуючи положенням «віртуальної камери».
В свою чергу, в режимі «Карти» користувач може обрати зображення земної поверхні зроблені з супутника, які завдяки високій роздільній здатності, створюють ілюзію присутності в певній точці простору. Інший варіант – це за допомогою інструменту «Ландшафт» перейти до зображення земної поверхні, яке буде нагадувати топографічну карту.
В Google-maps інтегровано також службу Google Street View, яка надає користувачам можливість «подорожувати» в тривимірній проекції вулиць. Така функціональність створена за допомогоюкругового фотографування місцевості спеціальним обладнанням в режимі реального часу. В підсумку створюється багато сферичних панорам з прив’язкою до географічних координат. Користувачевінадається можливість перемикатись між ними, використовуючи для цього інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, створюючи відчуття пересування в просторі. Є можливість розпізнавати пласкі поверхні, такі як фасади будівель, а також наявна можливість отримання найвдалішого ракурсу для перегляду вибраного виду. Активація служби відбувається шляхом натискання відповідного значка у формі символічного зображення людини. За допомогою цієї служби вчитель може проводити віртуальні екскурсії та огляд визначних історичних пам’яток та місць.
Google-maps – це не тільки карта, але й джерело текстової та візуальної інформації пов’язаної з певним історико-географічним об’єктом. Наприклад, вибравши опцію «Зображення» та використовуючи різноманітні теги, ми отримуємо можливість вибирати певну категорію зображень й виводити їх на карту, з якою ми в цей момент працюємо. Серед великої кількості тегів зустрічаються зокрема «Архітектура», «Мистецтво», «Замок» тощо. Отже, тільки одним кліканням комп’ютерного маніпулятора ми можемо вивести на карту фото замків України. При цьому зображення прив’язані до місця де знаходяться ці замки.
Крім візуальної інформації до карти прив’язана інформація з Вікіпедії. Для того, щоб вивести на карту інформацію з Вікіпедії нам достатньо, як і в попередньому випадку, вибрати відповідну опцію в контекстному меню. Наприклад, щоб знайти зображення замку в Збаражі й відповідну інформацію з Вікіпедії, що стосується замку, ми повинні ввести в поле пошуку на карті одне-єдине слово – «Збараж». Система сама перенаправить нас до відповідного місця на карті, до якого буде прив’язане зображення замку і стаття в Вікіпедії у вигляді відповідного інтерактивного посилання.
Кожен користувач цього сервісу може створювати свої власні карти та робити відповідні на ній позначки. Таким чином, в процесі навчання історії можуть створюватися карти до кожної навчальної теми. Наприклад, вчитель створює карту «Культура і духовне життя в Україні (1917-1921 рр.)» надає доступ до цієї карти учням та ставить відповідне завдання: «Позначити на карті історико-культурні об’єкти, які виникли в зазначений період». Відповідні позначки учні можуть зробити використавши набір як стандартних піктограм, так і обравши зображення самих об’єктів, які вони збираються занести до карти. Щоб здійснити подібну процедуру учням потрібно знайти відповідне зображення в Інтернеті та вписати його, як адресу піктограми. Навіть в цьому простому варіанті використання мережевого геосервісу діяльність учнів набиратиме рис дослідницького та творчого характеру.
Виконуючи подібні завдання учні набуватимуть досвіду створення власних карт й картосхем приходячи до розуміння того факту, що будь яка історична карта є авторською інтерпретацією історичного простору. Крім того добираючи відповідні піктограми до своїх зображень учні самостійно прийдуть до висновку, що будь-який символ, що використовується на історичній карті, несе певну інформацію та містить у собі певний смисл. Важливо, що відповідний авторський продукт можна роздрукувати. Функцію друку до того ж можна використати інакше – роздрукувати «чисте» зображення частини земної поверхні, як один із варіантів її контурного зображення для організації подальшої роботи з ним учнів на уроці.
Працюючи над власною картою, учні створюють цілий мультимедійний ресурс в який можна інтегрувати текст, зображення, відео чи будь-який інший об’єкт шляхом надання відповідного посилання. Це відбувається наступним чином. Як тільки учень визначає місце, яке він збирається позначити на карті, відкривається відповідне діалогове віконце. До цього віконця користувач може додати відповідний опис об’єкту, вставити зображення, або ж подати посилання на будь-який інший веб-ресурс.
Робота учнів на сервісі Google-maps – ефективний спосіб формування такого базового вміння учнів, як вміння орієнтуватися в історичному просторі. Пошук відповідного місця на карті може відбуватися двома варіантами: шляхом «подорожі» по карті, коли користувач просто перетягує зображення земної поверхні у відповідному напрямку, або ж більш простіший варіант – задати назву історико-географічного об’єкта в поле для пошуку, й система сама перенесе користувача до цього об’єкта. Перший спосіб орієнтації сприяє формуванню таких вмінь учнів, як знаходити історико-географічний об’єкт на карті та співвідносити історичну карту з своїм прототипом – зображенням земної поверхні. Другий спосіб орієнтації сприятиме розвитку вміння учнів визначати географічне розміщення історичного об’єкта на карті словами.
Обчислення відстаней, підбір коротшого шляху та інші маніпуляції, пов’язані з вмінням учнів знімати з карти цифрову інформацію, вимірювати відстані та площі з використанням масштабу здійснюються за допомогою інших інструментів – «Намалювати лінію» та «Намалювати фігуру». В першому випадку учні можуть дуже швидко визначити відстань, яка відділяє два об’єкти, адже система робить це автоматично, в другому – позначити на карті відповідну територію. Використання відповідних інструментів цього мережевого геосервісу дозволяють перекласти здійснення, механічних за своєю природою, операцій на комп’ютер й відвести більше часу на творчу й дослідницьку діяльність учнів.
Використання мережевого геосервісу Google-maps з метою організації кооперативної діяльності учнів є майже необмеженим за кількістю варіантів. Над однією картою може працювати будь-яка кількість користувачів мережевого геосервісу. Єдина вимога – мати обліковий запис в системі Google. Створюючи карту власник може або ж запросити користувачів до її редагування, або ж налаштувати карту таким чином, що будь-хто може залучитися до процесу її редагування. Останній варіант є небажаним зважаючи на величезну кількість Інтернет-вандалів в цифрому просторі, які можуть видалити всі результати роботи групи.
Над картою у форматі кооперативної діяльності може працювати група учнів, весь клас, або навіть школярі цілого регіону. Наприклад, в цьому навчальному році Миколаївським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти школярам Миколаївщини було запропоновано взяти участь в проекті «Ланцюг поколінь». В ході реалізації проекту завдання школярів полягало в тому, щоб записати спогади про Другу світову війну безпосередніх її учасників та свідків. Після того, як учні здійснять відповідний відеозапис, вони повинні були опублікувати його в Інтернеті на сервісі «YouTube». Умовами проекту передбачалося, що тривалість відео розміщеного в Інтернеті не повинно було перевищувати 10-ти хвилин. Щоб виконати відповідну вимогу, школярам потрібно було скористатися комп’ютерною програмою для редагування відеоматеріалів й вибрати зі спогадів очевидця найважливіші й найцінніші моменти. Наступна частина роботи полягала в тому, щоб прив’язати відеосвідчення до карти «Ланцюг поколінь», яка була створена за допомогою описаного в цій статті мережевого геосервісу Google-maps. В результаті подібної кооперативної діяльності, до якої були залучені школярі більше ніж 50-ти шкіл з усієї Миколаївської області, було створено унікальний архів відеосвідчень про Другу світову війну, доступ до якого мають сьогодні всі користувачі Інтернету. Створений кооперативними зусиллями школярів Миколаївської області ресурс «Ланцюг поколінь» доступний за адресою: http://goo.gl/maps/ELe2u
Створення подібного ресурсу – один із прикладів використання мережевого геосервісу Google-maps для організації кооперативної й проектної роботи учнів під час навчання історії.
Важливо, що сервіс Google-maps дозволяє чітко визначити внесок кожного учня у створений кооперативними зусиллями продукт. Всі дії співавтора прив’язані до його облікового запису, а отже, будь яка позначка на карті може бути ідентифікована за іменем користувача. Крім того, пропонуючи учням розпочати роботу над спільною картою, вчитель попередньо може поставити умову – кожен співавтор працює використовуючи свої власні позначки, які дозволять в подальшому зафіксувати й оцінити його роботу.
Завершуючи наш короткий огляд використання методичних можливостей мережевого геосервісу Google-maps в процесі навчання історії хочемо зазначити, що настав час змінювати наші традиційні уявлення про картографічний матеріал, який повинен використовувати вчитель на уроці історії та методи роботи учнів з цим матеріалом. Традиційна система освіти не здатна сьогодні адекватно реагувати на виклики, які постають перед людиною в цифровому світі. Представники всесвітньоїпедагогічної спільноти вживають заходи щодо внесення змін до традиційної освітньої моделі. Найбільш ефективні кроки з трансформації освітнього простору з метою розвитку у дітей вмінь й навичок необхідних їм для життя в цифровому світі бачаться в запровадженні проектного навчання, збагаченого мережевими інформаційно-комунікаційними технологіями, гармонійної інтеграції мережевих технологій в навчально-виховний процес. На прикладі використання тільки одного мережевого геосервісу ми намагалися показати, як вчитель історії може формувати в своїх учнів системне й критичне мислення, здатність до співпраці й командної роботи, розвивати в школярівкомунікативні навички, творчість й зацікавленість в результатах своєї навчальної діяльності. ( взято з http://historymoippo.blogspot.com)
Методичні рекомендації щодо викладання історії та правознавства в 2015/2016 н.р
Історія
У 2015/2016 навчальному році одночасно будуть чинними дві програми для учнів 5 класів: «Історія України. Вступ до історії» (К.: Перун, 2005) та «Історія України (Вступ до історії) (К.: Видавничий дім «Освіта», 2013). Відповідно вчителі, які працюватимуть за програмою 2005 р., можуть користуватись підручниками, що вийшли друком у 2010 році. Учителі, які оберуть програму 2013 р., – підручниками, що вийшли друком у 2013 році.
Чинною для учнів 6 класів є програма «Інтегрований курс («Всесвітня історія. Історія України», (К.: Видавничий дім «Освіта». 2013), а дляучнів 7 класів - оновлена програма. Учні 8 - 9 класів навчатимуться за програмою «Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи» (К., Перун, 2005).
Вищеназвані програми розміщені на офіційному web-cайті Міністерства освіти і науки України за таким покликанням:
Для 10-11 класів використовуються програми зі змінами, внесеними у 2014 році та розміщеними на сайті Міністерства. Академічний рівень та рівень стандарту: програми «Історія України. 10-11 класи» (52 години на рік, 1,5 години на тиждень); для класів історичного профілю: програми «Історія України. 10-11 класи» (140 годин на рік, 4 години на тиждень).
Для вивчення всесвітньої історії чинними є програми «Всесвітня історія. 10 - 11 класи (рівень стандарту/академічний рівень)». Програма розрахована на 35 годин на рік (1 година на тиждень). Для класів історичного профілю чинною є програма зі всесвітньої історії, що розрахована на 3 тижневі години (105 годин на рік) (К.: Поліграфкнига, 2010).
Програми розміщені на офіційному web-cайті Міністерства освіти і науки України за таким покликанням:
http://old.mon.gov.ua/img/zstored/files/ist_ukr_st%20%D1%80_%D0%B2%D0%B5...%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%83%2010-11.doc
У новій редакції програми з історії України для 7 класу змінено назви розділів. Так розділ І. «Виникнення та становлення Київської Русі» змінено на «Виникнення та становлення Русі-України». Відповідно по тексту термін «Київська Русь» замінено на «Русь-Україна». Також зазнали змін назви і текст ІІ і ІІІ розділів.
У програмі зі всесвітньої історії для 7 класу збережено основні структурні одиниці програми 2013 року: вступні (2 – повтор і вступ), практичні заняття, узагальнення. Натомість вилучено оглядові уроки. За рахунок змісту скорочено тему «Середньовічне місто»: з двох уроків – до одного, тему «Монгольська навала на Русь. Новгородська боярська республіка. Московська держава. Іван ІІІ» з двох уроків – до одного. Теми «Розвиток техніки та повсякденне життя людини у середні віки», «Житло, одяг, сім’я» – об’єднано зі спорідненими темами.
Змінено теми окремих практичних занять: тему «Походи вікінгів та їх завоювання» – на «Наслідки Хрестових походів»; тему «Християнські храми у житті середньовічних європейців» – на «Середньовічні школи та університети. Життя середньовічного студента».
Окремі уроки перенесено в інші теми, зокрема переструктуровано такі уроки: «Франція у ХІ – ХV ст. Філіп ІV Красивий. Столітня війна. І Англія в ХІ – ХV ст. Вільгельм I Завойовник. Генріх ІІ Плантагенет. «Велика хартія вольностей». Війна троянд»; «Священна Римська імперія, Італія, Іспанія у Середні віки»; «Китай часів династії Тан. Завоювання Китаю монголами. Династія Мін. Досягнення китайської культури»; «Індія. Касти. Індуїзм. Делійський султанат. Досягнення індійської культури».
У процесі планування уроків під час викладання історії України та всесвітньої історії в 7 класах варто звернути увагу на те, що за чинною програмою у деяких темах подається нова послідовність вивчення навчального матеріалу та застосовується проблемно-тематичний принцип його побудови. Вчителю необхідно надавати учням можливість дізнаватися більше про історичні факти, що визначають епоху, є основними, найсуттєвішими та створюють узагальнену картину минулого, формувати в них розуміння історичної хронології, причинно-наслідкових зв’язків, розуміння руху суспільства та історичного прогресу.
Важливим є використання в навчанні учнів картографічних посібників: атласів, контурних карт, настінних карт. Вони допомагають продемонструвати динаміку історичних подій, встановити зв’язок між географічним середовищем та місцем тієї чи іншої історичної події.
Велику роль відіграє позакласна робота, зокрема пошукова й краєзнавча. Перевагою при вивченні місцевої історії є можливість побачити в реальній, а не у відтвореній формі факти, що її ілюструють. Робота в музеях, проведення дослідницької роботи на місцевому матеріалі допоможе навчити учнів навичкам та методиці ідентифікації залишків минулого, аналізу, тлумаченню та визначенню їх місця у більш широкому історичному контексті.
Немає коментарів:
Дописати коментар