Робота з обдарованими

ЗАВДАННЯ І (ШКІЛЬНОГО) ЕТАПУ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ОЛІМПІАДИ З ІСТОРІЇ

8 клас

1. Заповніть пропуски в синхроністичній таблиці подій всесвітньої історії та історії України ( 10 б.)

Подія історії України	Дата	Подія всесвітньої історії
1 б	1054 р.	1 б
1 б	1199 р.	1 б
1 б	1 б	Невська битва
1 б	1340 р.	Битва при Слейсе
Битва на Синіх водах.	1 б	Початок правління      Мурада І, перенесення столиці держави Османів до Адріанополя
Третій Литовський статут	1 б	1 б

2. Визначте до складу яких держав входили ці міста в період пер. пол.  ХVII століття     (до  1648 року)  ( 10 б.)

№	Назва міста	Держава
1.	Умань
2.	Кафа
3.	Путивль
4.	Перекоп
5.	Ужгород
6.	Ясси
7.	Холм
8.	Варна
9.	Смоленськ
10.	Упсала

 3.    Використовуючи підказки, що наведені нижче, визначить історичну особу. Коротко (2-3 речення)  дайте характеристику  подіям чи явища, про які йде мова у даному фрагменті (15 балів). 

1) Його національність досі не визначена, але на службу він був найнятий Іспанською Короною. Прагнув знайти новий торговий шлях до Індії. До вирішення цієї проблеми  підійшов з точки зору новітніх досліджень про будову Землі, але його знання  з географії були досить фрагментарними.

2) Представник відомого княжого роду. У народній творчості відомий як безстрашний борець проти турок та кримських татар. Є засновником найсильнішої у середньовічній Європі військово-політичної організації. З його ім'ям пов'язане будівництво військової фортеці, яка була форпостом у боротьбі з османами.

3) Рано став сиротою. Довгий час боровся за повернення батьківського престолу. Брав участь у битві на р. Калці. Перший коронований володар Русі. Похований у місті Холмі.

4) Цей герой був правителем ранньофеодальної імперії. Найбільше він любив воювати. Був сміливим і хоробрим воїном. Розгромив сусідню державу, якій його попередники сплачували данину, але цим самим відкрив шлях іншим кочовикам.  Його спроба розширити межі держави за рахунок дунайських земель закінчилися невдачею.

5) Цей герой завдяки власному авторитетові на деякий час зупинив розпад величезної держави. У своїй політиці відмовився від міжусобних воєн. Відносини з сусідами продовжував вибудовувати  відбудовувати за рахунок династичних шлюбів. Закликавсвоїх дітей бути чесними, працьовитими і милосердними.

 4. Порівняйте поняття: дайте визначення, встановіть спільні і відмінні риси (20 б):

1. «Реформа» та  «реформація»;

2. «Цех» та «мануфактура».

5. Дайте характеристику пам’яткам архітектури (10 б):

А)

  Б)

1.      Вкажіть назву пам’яток  архітектури.

2.       Назвіть міста, у яких вони розташовані зараз.

3.      Вкажіть які зміни були внесені в ці споруди протягом історії.

4.      До яких релігійних конфесій вони належать?

5.      Яку роль відведено цим архітектурним пам’яткам у сьогоденні?

6. Визначить:  кому належить вислів;  коли він зроблений; за яких обставин; які мав наслідки (15 б.) 

А. «Жереб кинуто».

Б. «Зліша від зла честь татарська».

В. «На тому стою і не можу інакше».

7. Охарактеризуйте події, зображені на репродукції (20 б.):                                                                                                                           

1. Коротко розкажіть про події, що зображені.

2. Назвіть 2-3 історичних діяча, пов’язаних з даними подіями.

3. Визначте причини зображених подій.

4. Які наслідки ці події мали?

5. Як оцінювалися дані події очевидцями, представниками різних соціальних груп?

ЗАВДАННЯ І (ШКІЛЬНОГО) ЕТАПУ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ОЛІМПІАДИ З ІСТОРІЇ

9 клас

1. Заповніть пропуски в синхроністичній таблиці подій всесвітньої історії та історії України ( 10 б.)

Подія історії України	Дата	Подія всесвітньої історії
1 б.	1492 р.	1б.
1 б.	1 б.	Закінчення Тридцятирічної війни. Вестфальський мир.
1 б.	1 б.	Початок війни за незалежність у Північній Америці.
1 б.	1 б.	Аустерліцька битва
Вихід у світ альманаху «Русалка Дністрова»	1 б.	1 б.

2. Визначте до складу яких держав Європи на початку  ХIХ століття ( після 1815 року) входили ці території  ( 10 б.)

№	Назва території	Держава
1.	Царство Польське
2.	Галичина
3.	Фінляндія
4.	Закарпаття
5.	Крим
6.	Бессарабія
7.	Валахія
8.	Норвегія
9.	Саксонія
10.	Шотландія

3.    Використовуючи підказки, що наведені нижче, визначить історичну особу. Коротко (2-3 речення)  дайте характеристику  подіям чи явища, про які йде мова у даному фрагменті (15 балів). 

1) Один з активних діячів європейської Реформації. Засновник нової монархічної династії. Цей відомий борець проти католицизму відмовився від своїх ідеалів заради королівського трону. Його весілля перетворилося на криваву бійку.

2) Цей герой очолив велике повстання проти іноземного панування. У ході визвольноївійни він домігся створення національної  держави. У пошуках союзника бувзмушений укласти військово-політичний союз із сусідньою державою, в якій деякий час перебував у полоні.

3) Засновник однієї з найбільш ортодоксальних релігійних  організацій. З його точки зору, для захисту католицтва можна використовувати будь-які, навіть злочинні засоби. За його ініціативою для пропаганди своєї Церкви було створено безліч світських учбових закладів, у яких здобувала освіту дворянська молодь Західної Європи, Речі Посполитої, а також представники козацької старшини.

4) Представник давнього дворянського роду, але віддав перевагу не світській, а духовній кар’єрі. Посів одне з найвищих місць у католицькій ієрархії європейської держави, перетворився у фактичного її правителя. Його ідеалом була сильна держава із необмеженою владою монарха. За його наказом було знищено чисельні феодальні замки та заборонено дуелі між дворянами.

5) Представник найдавнішого українського княжого роду, найбагатший магнат, київський воєвода. На відміну від більшості своїх родичів активно підтримував православну віру. За свої кошти на своїх землях заснував типографію, один із найкращих у державі навчальний заклад.

4. Порівняйте поняття: дайте визначення, встановіть спільні і відмінні риси (20 б):

1. «Самодержавство» та «парламентська монархія»

2. «Книжна мініатюра» та «гравюра».

5. Дайте характеристику пам’яткам архітектури (10 б):

 

 

1.      Вкажіть назву п’яток  архітектури.

2.      Назвіть міста, у яких вони розташовані зараз.

3.      Вкажіть дати заснування даних архітектурних пам’яток.

4.      З якими видатними історичними особистостями пов’язано їх заснування та початок діяльності?

5.      Яку історичну роль ці пам’ятки відіграли в свій час?

6.  Визначить:  кому належить вислів;  коли він зроблений; за яких обставин; які мав наслідки (15 б.) 

 А. «А все ж таки вона крутиться!»?

 Б. «Держава – це я!»

 В. «Ти покажеш мою голову народу, вона варта цього».

7. Охарактеризуйте події, зображені на репродукції (20 б.):    

                                                                                                                       

1. Коротко розкажіть про події, що зображені.

2. Назвіть 2-3 історичних діяча, пов’язаних з даними подіями.

3. Визначте причини зображених подій.

4. Які наслідки ці події мали?

5. Як оцінювалися дані події очевидцями, представниками різних соціальних груп?

 Олімпіадні завдання  ІІ (шкільного) туру  з історії

9 клас

І рівень ( 1 завдання  -  20 балів)

1. Наведіть сучасні назви даних географічних об'єктів і країн.

1.      Священна Римська імперія -

2.      Варязьке море -

3.      Османська імперія -  

4.      Австрійська імперія -  

5.      Кафа -

6.      Князівство Трансільванія -

7.      Херсонес -

8.      Сурозьке море -  

9.      Пантікапей -

10.       Московська держава -

11.       Тор -

12.       Візантія. -

13.       Велике князівство Литовське -  

14.       Константинополь -

15.       Імперія Великих Моголів –

16.       Корсунь –

17.        Танаїс  -

18.       Франкська держава -

19.       Сіргіс –

20.       Меотида -

II рівень ( 3  завдання по 20 балів)

1                Стисло, у вигляді питань до кросворду, дайте характеристику історичної особи:

Анна Ярославівна - _________________________________________________________________________________________

Роксолана - _______________________________________________________________________________________________

С. Величко - _______________________________________________________________________________________________

Стефан Баторій - ___________________________________________________________________________________________

Рафаель - _________________________________________________________________________________________________

Ф. Рабле - _________________________________________________________________________________________________

Петро І - __________________________________________________________________________________________________

Вольтер - _________________________________________________________________________________________________

Кирило та Мефодій - _______________________________________________________________________________________

Наполеон І - _______________________________________________________________________________________________

 Кожна характеристика — 2 бали.

2.  Розподіліть серед  4 номінацій: «Реформатор», «Просвітитель», «Пол­ководець»,«Захисник віри» представлених кандидатів — відомих іс­торичних діячів.

I.  Володимир Святославович. 2. Князь Святослав. 3. Мартін Лютер. 4. Василь Острозький. 5.Стефан Баторій. 6. Карл Великий. 7. Іов Борецький. 8. Петро Сагайдачний. 9. ФрідріхБарбаросса. 10. Швайпольд Фіоль.  11.Михайло Рогоза. 12.. Іван Вишенський. 13. КнягиняОльга. 14. Дмитро Вишневецький. 15. Іван Федоров. 16. Жан Кальвін. 17.Чингізхан. 18. Кирилота Мефодій. 19. Гальшка Гулевичівна. 20. Мелетій Смотрицький.

Реформатор	Просвітитель	Пол­ководець	Захисник віри

3.   Внесіть необхідну інформацію в таблицю «Історичне значення укра­їнської козацької держави —Гетьманщини». 

1
2
3
4
5
6
7
8
9
Висновок

Усього—18 балів       +      Висновок — 2 бали

III рівень (1 завдання ( за вибором)- 30 балів)

1.              Проаналізуйте висловлювання відомих історичних діячів.  Прокомен­туйте їх за наведеним планом.

1)           Кому належить вислів? (2 бали)

2)           Назвіть приблизну дату й обставини появи цих крилатих висловів. (З бали)

3)           Стосовно яких історичних подій були сказані ці слова? (З бали)

4)           Якого змісту набули ці вирази у наш час? Наведіть приклади їх засто­сування за сучаснихумов. (2 бали)

За коментар кожного виразу максимальна оцінка — 10 балів.

A.   «Після  нас — хоч  потоп»

Б.     «Париж  вартий меси» -

В.«Хто до нас з мечем прийде, той від меча  й загине»

2. Напишіть листа від імені одного з наведених історичних діячів до його реально існуючого сучасника: Дмитро Вишневенький, Олівер Кромвель, Генріх IV Наваррський, Іван Мазепа.

У листі необхідно:

 1)   дати характеристику історичної епохи, коли жили відправник листа та  його адресат;

  2)   описати конкретну історичну подію, учасником якої був обраний герой, (вказуючи дати, прізвища, географічні назви та інший фактичний матеріал);

      3)   сформулювати питання до одержувача листа, що безпосередньо стосуються історичних подій, учасником чи очевидцем яких він міг бути.

Критерії оцінювання: правильно обраний сучасник-адресат — 5 балів; детальна характеристика епохи — 10 балів; ґрунтовне висвітлення істо­ричних подій— 10 балів; питання до адресата, що демонструють знання учнем програмного історичного матеріалу — 5 балів.

Завдання  олімпіади з історії 11 клас

1. Прочитайте уривок з міжнародного договору про кордони та укажіть цифру, якою на карті позначено вказаний регіон України.

«Стаття 1. Встановити … державний кордон вздовж «лінії Керзона» з відступом на користь Польщі: у територію, розташовану на схід від «лінії Керзона» до річки Західний Буг та річки Соколія, на південь від міста Крилов з відхиленням на користь Польщі максимально на 30 кілометрів…» (3 бали)

А    1;

Б    2;

В    3;

Дата	Подія
23 серпня 1939р.;
22 червня 1940р.;
6 червня 1944р.;
17 вересня 1939р.;
25 квітня-26 червня 1945р.;
22 листопада 1963р.;
17 квітня 1982р.;
4 квітня 1949р.;
8 травня 1945р.;
11 вересня 2001р.

Причини	Події	Наслідки
	Проголошення незалежності Карпатської України
	Радянізація західноукраїнських земель
	План Маршалла
	Уотергейтська справа

1941 р.	1942 р.	1943 р.	1944 р.	1945 р.

     2. Виберіть події чи явища, характерні для історії України другої половини 40х років ХХст.(6 балів):

1)грошова реформа; 2)формування Української головної  визвольної ради; 3)входження Криму до складу УРСР; 4)операція «Вісла»; 5)голод у центральних та південних областях; 6)обрання першим секретарем ЦК КПУ О.Кириченка; 7)укази Президії Верховної Ради УРСР про Державний прапор УРСР, Державний герб УРСР і Державний гімн УРСР; 8)початок десталінізації; 9)депортація кримськотатарського населення в Середню Азію; 10)собор УГКЦ у Львові,який скасував  унію греко-католицької церкви з Римом і підпорядкував її Рос. православній церкві; 11)прийняття Верховною Радою України Закону про IV п’ятирічний план; 12)львівський процес над 59-ма членами ОУН.

     3. В іст. лексиці є слова утворені від імен і прізвищ діячів,котрі з різних причин увійшли в світову історію. Перед вами імена і прізвища трьох таких діячів. Вкажіть: 1)ким був кожний історичний діяч; 2)слово(термін) або словосполучення,яке виникло від нього; 3)коротке визначення цього слова;період,коли появилося це слово. (9 балів)

А)Андрій Жданов;

Б)Рональд Рейган;

В)Джозеф Реймонд Маккарті.

     4.  Закінчіть речення. (12 балів)

1.Протягом вересня 1939-травня 1941 років Німеччина окупувала такі країни континентальної Європи:________________________________________________ . 

2.Союзниками Німеччини в роки Другої світової війни були__________________ .

3.Конференції лідерів Великої Британії,СРСР і США в роки Другої світової війни відбулися у ___________________________________________________________ .

4.Антифашистські повстання відбулися у таких держав Східної Європи:________ .

5.У роботі Потсдамської  конференції голів урядів Великої Британії,СРСР і США брали участь___________________________________________________________ .

6.У роки Другої світової війни атомних бомбардувань зазнали міста _______________та_____________________________________________________ .

     5. Вкажіть,у яких галузях науки і культури працювали: (10 балів)

Є.Патон, О.Богомолець, О.Теліга, С.Єфремов, С.Їжакевич, В.Гардін, А.Бучма, Л.Ревуцький, Л.Ландау, І.Паторжинський.

     6. Назвіть події світової історії, що відбулися: (10 балів)

     7. Вкажіть головні причини й основні наслідки історичних подій. (8 балів)

     8. Уявіть, що вас запросили виступити з доповіддю на конференції на тему «Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945-на початку 50-х років». Виберіть тему для своєї доповіді. Які історичні джерела ви могли б використати при підготовці такої доповіді? Згрупуйте їх,дайте їм характеристику і визначте власне ставлення до них. (15 балів).

     9. За час,що минув після завершення Другої  світової війни,було написано гори книг про події 1939-1945рр.,серед них велика кількість збірників,мемуарів,наукових монографій. Погляди на ті самі події дуже різняться. Уявіть себе кореспондентом української газети «Урядовий кур’єр» на міжнародній конференції,присвяченій 65-річчю завершення війни.

     Ви маєте написати статтю про погляди істориків США, Великої Британії, Росії стосовно внеску їхніх країн у перемогу над ворогом. (20 балів)

Завдання для проведення ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з історії.

11 клас

1. У 1939 році Мехліс говорив: «Товариш Сталін поставив завдання: у випадку війни примножити кількість радянських республік». Як це завдання реалізовувалось у 1939 –1941 рр.?

15 б

2. Охарактеризуйте причини, хід та наслідки депортації кримсько-татарського населення.

5 б

3. Заповніть таблицю «Літопис Другої світової війни», заносячи до неї номери    правильних відповідей.

1.            Створення ДКО.

2.            Тегеранська конференція.

3.            Курська битва.

4.            Танковий бій в районі Луцьк – Броди – Рівне – Дубно.

5.            Оборона  Севастополя.

6.            Зустріч радянських і американських військ на р.Ельбі.

7.            Створення УПА.

8.            «Карпатський рейд».

9.            Вступ СРСР у війну з Японією.

10.       Корсунь-Шевченківська операція.

11.       Операція «Оверлорд».

12.       Зняття блокади Ленінграда.

13.       Берлінська операція.

14.       Вступ США у війну з Японією.

15.       Танкова битва під Прохорівкою.

16.       Остаточне звільнення України від німецько-фашистських загарбників.

17.       Підписання Декларації Об’єднаних Націй.

18.       Кримська конференція.

19.       Звільнення м. Києва від німецько-фашистських загарбників.

20.       Створення оборонної лінії «Східний вал».         

                                                                                                                                                                                                                                                                         10 б

4. Тестові завдання.

1. Позначте зовнішньополітичну акцію СРСР, яка стала причиною виключення СРСР з Ліги Націй:

а) приєднання прибалтійських держав до Союзу РСР;

б) агресія проти Фінляндії;

в) приєднання Північної Буковини до Союзу РСР;

г) агресія проти Польщі.

2. Яку назву мав договір, укладений 23 серпня 1939р. між СРСР та Німеччиною?

а)«Про дружбу і кордони»;

б) «Про ненапад»;

в) «Про економічну співпрацю»;

г). «Про співробітництво».

3. Позначте географічний район України, де відбулася найбільша танкова битва початкового періоду війни Німеччини проти СРСР:

а) Житомир – Бердичів – Київ;

б) Львів – Перемишль – Чернівці;

в) Вінниця – Житомир – Біла Церква;

Система оцінювання

Визначення результатів ІІІ етапу конкурсу здійснюється за допомогою факторно-критеріальної моделі визначення результатів конкурсу, розробленої на основі кваліметричного підходу.

Зазначена модель оперує такими поняттями:

• фактори − основні напрями діяльності; відповідають розділам конкурсу: “Заочне оцінювання науково-дослідницької роботи”, “Оцінювання навчальних досягнень з базової дисципліни” та “Захист науково-дослідницької роботи”;
• вагомість фактору − його частка у загальному показнику;
• критерії − складові фактору; їх сукупність характеризує фактор у цілому;
• вагомість критерію − показує його пріоритет у складі фактору;
• експертний бал − ступінь виконання вимог певного критерію.

Експертний бал виставляється членами журі під час заочного оцінювання роботи та прилюдного її захисту відповідно до такої шкали:

• “критерій відпрацьовано бездоганно“ – 10 балів;
• “критерій в цілому відповідає вимогам“ – 9 балів;
• “критерій відповідає вимогам із незначним зауваженням“ – 8 балів;
• “критерій відповідає вимогам із зауваженнями“ – 7 балів;
• “критерій відповідає вимогам наполовину“ – 5 балів;
• “критерій мало відповідає вимогам“ – 3 бали;
• “критерій не відповідає вимогам“ – 0 балів.

Значення фактору “Оцінювання навчальних досягнень з базової дисципліни” визначається за сумою балів, набраних учнем за виконання завдань.

Значення факторів “Заочне оцінювання науково-дослідницької роботи” та “Захист науково-дослідницької роботи” визначаються шляхом множення суми значень критеріїв на вагомість фактору.

Вагомості факторів моделі визначення результатів конкурсу:

№	Фактор	Відділення:
		математики, фізики і астрономії, економіки, технічних, комп’ютерних наук, хімії та біології, наук про Землю, екології та аграрних наук		історії, філософії та суспільствознавства, літературознавства, фольклористики та мистецтвознавства, мовознавства
		вагомість фактору	максимальна сума балів	вагомість фактору	максимальна сума балів
1.	Оцінювання навчальних досягнень з базової дисципліни	-	33	-	30
2.	Заочне оцінювання науково-дослідницької роботи	2,0	20	2,5	25
3.	Захист науково-дослідницької роботи	4,7	47	4,5	45
Усього		-	100	-	100

Оцінювання навчальних досягнень учасників із базових дисциплін.

Оцінювання навчальних досягнень учасників із базових дисциплін передбачає виконання завдань за трьома рівнями складності.

У відділеннях математики, фізики і астрономії, економіки, технічних, комп’ютерних наук, хімії та біології, наук про Землю, екології та аграрних наук учасники виконують 7 завдань:

• І рівень – 3 завдання  по 3 бали за кожне (загалом  9 балів);
• ІІ рівень – 2 завдання по 5 балів за кожне (загалом  10 балів);
• ІІІ рівень – 2 завдання по 7 балів за кожне (загалом  14 балів).

Максимальна сума балів, яку може набрати учасник за виконання завдань з базової дисципліни, – 33 бали.

У відділеннях історії, філософії та суспільствознавства, літературознавства, фольклористики та мистецтвознавства, мовознавства учасники виконують 9 завдань:

• І рівень – 4 завдання по 2 бали за кожне (загалом 8 балів);
• ІІ рівень – 3 завдання по 4 балів за кожне (загалом 12 балів);
• ІІІ рівень – 2 завдання по 5 балів за кожне (загалом 10 балів).

Максимальна сума балів, яку може набрати учасник за виконання завдань з базової дисципліни, – 30 балів.

Завдання може містити декілька питань, бути представлене у вигляді тестів.

Виконання завдань із базових дисциплін здійснюється протягом трьох астрономічних годин.

Заочне оцінювання науково-дослідницьких робіт.

Заочне оцінювання науково-дослідницьких робіт проводиться членами журі з 11 до 28 березня 2014 року.

Вагомості критеріїв фактору «Заочне оцінювання науково-дослідницької роботи» для відділень математики, фізики і астрономії, економіки, технічних, комп’ютерних наук, хімії та біології, наук про Землю, екології та аграрних наук (крім секції науково-технічної творчості та винахідництва)

№	Критерій	Вагомість критерію
1.	Актуальність теми дослідження	0,1
2.	Наявність елементів наукової новизни	0,25
3.	Обґрунтованість отриманих результатів	0,25
4.	Повнота огляду відомих результатів, близьких до теми роботи	0,15
5.	Відповідність вимогам оформлення наукових робіт	0,25

Вагомості критеріїв фактору «Заочне оцінювання науково-дослідницької роботи» для секції науково-технічної творчості та винахідництва

№	Критерій	Вагомість критерію
1.	Актуальність, практичне, прикладне значення роботи	0,25
2.	Наявність елементів науково-технічної новизни, евристичність роботи	0,2
3.	Системність і повнота у розкритті теми; аргументованість висновків, їх відповідність отриманим результатам	0,2
4.	Дослідницький характер роботи; доцільність та коректність використаних методів дослідження	0,2
5.	Функціональна спроможність винаходу, наявність патенту	0,05
6.	Відповідність вимогам оформлення наукових робіт	0,1

Вагомості критеріїв фактору «Заочне оцінювання науково-дослідницької роботи» для відділень історії, філософії та суспільствознавства, мовознавства літературознавства, фольклористики та мистецтвознавства (крім секції літературної творчості)

№	Критерій	Вагомість критерію
1.	Аргументованість вибору теми дослідження, чіткість постановки проблеми, мети та завдань дослідження	0,1
2.	Вміння чітко і ясно викладати свої думки, критично осмислювати використані джерела	0,2
3.	Самостійність, оригінальність і доказовість суджень, наявність елементів наукової новизни	0,3
4.	Повнота  у розкритті теми, глибина аналізу літературних даних	0,2
5.	Обґрунтованість поданих висновків, їх відповідність поставленим завданням та меті дослідження	0,1
6.	Відповідність вимогам оформлення наукових робіт	0,1

Вагомості критеріїв фактору «Заочне оцінювання науково-дослідницької роботи»для секції літературної творчості

№	Критерій	Вагомість критерію
1	Повнота розкриття теми та художніх образів	0,4
2	Оригінальність образно-художнього мислення	0,3
3	Власна творча неповторність	0,2
4	Грамотність викладу, культура оформлення	0,1

Для визначення значення фактору “Заочне оцінювання науково-дослідницької роботи” необхідно:

• визначити значення 1-ого критерію − помножити бал, виставлений членами журі за цей критерій, на його вагомість;
• визначити значення решти критеріїв − таким самим чином;
• знайти суму значень критеріїв;
• визначити значення фактору − помножити суму значень критеріїв на вагомість цього фактору.

Захист науково-дослідницьких робіт.

Захист науково-дослідницьких робіт проходить окремо в кожній секції. Для захисту роботи автору надається до 10 хвилин, для відповіді на запитання – до 3 хвилин.

Під час захисту проводяться дебати (обговорення проблемних аспектів робіт) у групах за певною тематикою досліджень.

Порядок захисту, дебатів і склад груп визначається журі за підсумками заочного оцінювання науково-дослідницьких робіт.

Вагомості критеріїв фактору «Захисту науково-дослідницької роботи» для відділень математики, фізики і астрономії, економіки, технічних, комп’ютерних наук, хімії та біології, наук про Землю, екології та аграрних наук

№	Критерій	Вагомість критерію
1.	Аргументованість вибору теми і методів дослідження	0,1
2.	Ступінь самостійності і особистий внесок автора в роботу	0,3
3.	Чіткість і логічність, послідовність і грамотність  викладення матеріалу	0,2
4.	Кваліфіковане ведення дискусії (вичерпність відповідей і змістовність заданих запитань)	0,2
5.	Культура мовлення, вільне володіння матеріалом	0,2

Вагомості критеріїв фактору «Захисту науково-дослідницької роботи» для відділень історії, філософії та суспільствознавства, літературознавства, фольклористики та мистецтвознавства, мовознавства

№	Критерій	Вагомість критерію
1.	Аргументованість вибору теми дослідження	0,1
3.	Критичний аналіз досліджуваної проблеми з виявленням особистого внеску учасника конкурсу в розв’язання порушеної проблеми	0,3
2.	Чіткість і логічність, послідовність і грамотність  викладення матеріалу	0,2
6.	Кваліфіковане ведення дискусії (вичерпність відповідей і змістовність заданих запитань)	0,2
4.	Культура мовлення, вільне володіння матеріалом	0,1
5.	Наявність і доцільність додаткового матеріалу, що унаочнює основні результати дослідження (мультимедійна презентація, схеми, таблиці, малюнки, роздатковий матеріал тощо)	0,1

Визначення значення фактору “Захист науково-дослідницької роботи” здійснюється за тим самим алгоритмом, що й фактору “Заочне оцінювання науково-дослідницької роботи”.

Для визначення загальної суми балів, отриманих учасниками в усіх розділах програми конкурсу, необхідно додати значення всіх 3-х факторів. Максимальна сума балів, яку може набрати учасник за участь у всіх розділах програми конкурсу, становить 100 балів.

З метою вирішення спірних питань щодо результатів конкурсу (правильність перевірки та об’єктивність оцінювання робіт, визначення переможців) створюється експертна комісія, яка складається із представників МОН України, оргкомітету конкурсу та голови журі відповідного відділення.

Основні вимоги до учнівських робіт МАН

Основні вимоги
до написання, оформлення та представлення 
учнівських науково-дослідницьких робіт

Загальні положення

1. На конкурс подаються роботи проблемного (пошукового) характеру, які відповідають віковим інтересам та пізнавальним можливостям учнів, свідчать про обізнаність учасника конкурсу щодо сучасного стану галузі дослідження, опанування ним методики експерименту.

Тематика науково-дослідницьких робіт має відповідати напрямам секцій наукових відділень Малої академії наук України.

2. Кожна робота має ґрунтуватись на певній науковій та експериментальній базі, містити власні дані дослідів, спостережень чи пошукової роботи; їх обробки, аналізу та узагальнення; посилання на відповідні наукові джерела та відображати власну позицію дослідника.

У роботі мають бути чітко відображені наступні аспекти: визначення мети, об’єкта та предмета дослідження, завдання, методика дослідження, відмінність та перевага запропонованих підходів та результатів. Зміст та результати досліджень викладаються стисло, логічно, грамотно та аргументовано, без загальних слів, міркувань, бездоказових тверджень, тавтології.

Назва роботи має бути стислою та відповідати суті наукової проблеми (завдання), що вирішується.

3. До наукової роботи обов'язково додаються відгуки наукових керівників та рецензії відповідних фахівців (досвідчених педагогів, науковців, спеціалістів із певної галузі).

Достовірність наведених у роботі результатів підтверджується науковим керівником у відгуку.

4. Науково-дослідницька робота оформлюється у двох примірниках: один використовується журі під час оцінки роботи, другий – учасником під час захисту. Примірники мають бути ідентичними.

5. До розгляду не приймаються роботи, тема та зміст яких не відповідають профілю секції; роботи, що були представлені в попередні роки та не мають суттєвого доопрацювання; роботи, які є плагіатом; компілятивні роботи без самостійного дослідження, опрацювання джерел і власних висновків з обраної тематики.

Автори цих робіт після етапу заочного оцінювання науково-дослідницьких

робіт отримують відповідну рецензію і до участі в наступних етапах конкурсу не допускаються.

Також до розгляду не приймаються роботи без тез, відредагованих та оформлених відповідно до даних вимог.

Структура роботи

Робота має бути побудована за певною структурою. Основними її елементами в порядку розташування є: титульний аркуш, тези, зміст, перелік умовних позначень (за необхідності), вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел, додатки (за необхідності).

Вимоги до змісту роботи

1. Титульний аркуш.

Титульний аркуш є першою сторінкою роботи, що заповнюється за зразком.

2. Тези.

У тезах (текст обсягом до 1 сторінки) подається стисла характеристика змісту науково-дослідницької роботи з визначенням основної мети, актуальності та завдань наукового дослідження. Також у них зазначаються висновки та отримані результати проведеної роботи.

У заголовку тез наводяться такі дані: назва роботи; прізвище, ім’я, по батькові автора; назва територіального відділення МАНУ; назва базового позашкільного навчального закладу; навчальний заклад; клас; населений пункт; прізвище, ім’я, по батькові, посада (за наявності – науковий ступінь, вчене звання) наукового керівника.

3. Зміст.

Зміст подається на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел тощо.

Зміст фактично має бути планом науково-дослідницької роботи і відображати суть поставленої проблеми, структуру та логіку дослідження.

4. Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів (за необхідності).

Якщо в роботі використано специфічну термінологію, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то їх перелік подається у вигляді окремого списку, який розміщується перед вступом.

Перелік має розташовуватись двома стовпчиками. Ліворуч в абетковому порядку наводяться умовні позначення, символи, одиниці скорочення або терміни, праворуч — їх детальну розшифрування.

Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення тощо повторюються менше трьох разів, перелік не складається, а їх розшифрування наводиться у тексті при першому згадуванні.

5. Вступ.

У вступі коротко обґрунтовується актуальність і доцільність обраної теми, підкреслюється сутність проблеми; формулюється мета роботи та зміст поставлених завдань, об’єкт і предмет дослідження, подається перелік використаних методів дослідження; дається характеристика роботи (теоретична, прикладна); вказуються нові наукові положення, запропоновані учасником конкурсу особисто, відмінність одержаних результатів від відомих раніше та ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, набуло подальшого розвитку); повідомляється про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, для прикладних робіт — прикладну цінність отриманих результатів.

У випадку використання в роботі ідей або розробок, що належать співавторам, слід відмітити цей факт і зазначити конкретний особистий внесок учасника. Також вказуються відомості про публікацію роботи та апробацію її результатів (за наявності).

Обсяг вступу – 2-3 сторінки.

6. Основна частина.

Основна частина науково-дослідницької роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів.

Кожний розділ починається з нової сторінки. Основному тексту розділу може передувати коротка передмова з описом вибраного напряму та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюються висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає можливість звільнити основні висновки від другорядних подробиць.

В основній частині роботи наводиться характеристика джерел для написання роботи та короткий огляд літератури з даної тематики (не повинен перевищувати 20% обсягу основної частини), окреслюються основні етапи наукової думки за визначеною проблемою, вказуються питання, які залишилися невирішеними; обґрунтовується вибір напряму досліджень, наводиться методика і техніка дослідження; подаються відомості про обсяг дослідження; викладаються, аналізуються та узагальнюються отримані результати, дається їх оцінка.

Зміст основної частини має точно відповідати темі роботи та повністю її розкривати.

7. Висновки.

Висновки мають містити стислий виклад результатів розв’язку наукової проблеми та поставлених завдань, зроблених у процесі аналізу обраного матеріалу оцінок та узагальнень. Необхідно підкреслити їх самостійність, новизну, теоретичне і (або) прикладне значення, наголосити на кількісних та якісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів та навести рекомендації щодо їх використання.

8. Список використаних джерел.

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел.

Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний у користуванні та рекомендований під час написання роботи), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Відомості про джерела складаються відповідно до вимог, зазначених у стандартах: ДСТУ ГОСТ 7.1 – 84 «СИБИД. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления», ДСТУ 3582  – 97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ДСТУ 3008 – 95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».

Наприклад:

книга трьох авторів оформлюється так: Дудюк Д. Л., Максимов В. М., Оріховський Р. Я. Електричні вимірювання: Навч. посіб. – Л.: Афіша, 2003. – 260 с.

збірник: Цеков Ю. І. Підтекст художнього твору і світовідчування письменника // Проблеми сучасного літературознавства. – Одеса, 1998. – С. 149-180.

стаття із журналу: Дзюба І. М. Україна перед сфінксом майбутнього // Науковий світ. – 2004. − № 2. – С. 2-6.

Електронні джерела оформлюються відповідно до загальних правил опису літературних джерел, при цьому в квадратних дужках після назви зазначається: [Електронний ресурс]. В кінці – Режим доступу: http://www.psyh.kiev.ua.

Наприклад: Королько Л. М. «Голодомор 1932-1933 на Сватівщині». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://svatovo.ws/famine/index.html.

Посилання на сайти, портали, Інтернет-ресурси розміщуються окремо в кінці списку використаних джерел без нумерації під заголовком: «ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ». Наприклад: http://www.botany.kiev.ua.

9. Додатки.

У додатках містяться допоміжні або додаткові матеріали, необхідні для повноти сприйняття роботи, кращого розуміння отриманих результатів: проміжні математичні доведення, формули і розрахунки, додаткові таблиці, графіки, рисунки, ілюстрації тощо.

Правила оформлення роботи

1. Загальні вимоги.

Науково-дослідницька робота друкується шрифтом Times New Roman текстового редактору Word (або Open Office) розміру 14 на одному боці аркуша білого паперу формату А4 з інтервалом 1,5 (до 30 рядків на сторінці).

Поля: ліве, верхнє і нижнє — не менше 20 мм, праве — не менше 10 мм.

Обсяг науково-дослідницької роботи складає 15-20 (для гуманітарних напрямів 20-25) друкованих сторінок. До загального обсягу науково-дослідницької роботи не входять: тези, додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Текст роботи має бути написаний грамотно, без орфографічних, пунктуаційних та стилістичних помилок.

Науково-дослідницькі роботи виконуються державною мовою (у секціях російської мови та російської літератури дозволяється оформлення російською мовою); до роботи з іноземної мови додається анотація іноземною мовою. Захист роботи також проводиться на іноземній мові.

Кожна структурна частина науково-дослідницької роботи починається з нової сторінки. Заголовки структурних частин друкуються великими літерами симетрично до набору: «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ». Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Заголовки пунктів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в підбір до тексту.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом має дорівнювати 3-4 інтервалам.

2. Правила нумерації в роботі.

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подається арабськими цифрами без знака №.

Всі сторінки роботи, враховуючи титульну сторінку, тези та додатки, підлягають суцільній нумерації, номер на титульній сторінці не ставиться, а на наступних сторінках проставляється у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Нумеруються тільки розділи основної частини. Зміст, вступ, висновки не нумеруються, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «РОЗДІЛ 6. ВИСНОВКИ».

Номер розділу ставиться після слова «РОЗДІЛ», після номера крапка не ставиться. Заголовок розділу друкується з нового рядка.

Підрозділи нумеруються в межах кожного розділу за правилом: (номер розділу).(номер підрозділу). В кінці номера підрозділу має стояти крапка, наприклад: «2.4.». Заголовок підрозділу наводиться у тому ж рядку.

Пункти нумеруються в межах кожного підрозділу таким чином: (номер розділу).(номер підрозділу).(номер пункту), наприклад: «2.3.4.». Заголовок пункту наводиться у тому ж рядку, але пункт може й не мати заголовка.

У кінці назв розділів, підрозділів, пунктів крапка не ставиться.

Формули нумеруються в межах розділу. Наприклад, «формула (2.3)» означає «формула 3 розділу 2» (наявність підрозділів на нумерацію не впливає). Формули, на які немає посилань, можна не нумерувати. Номер необхідно брати в круглі дужки і розміщувати на правому полі сторінки на рівні нижнього рядка формули, якої він стосується.

Рисунки нумеруються в межах розділу арабськими цифрами (аналогічно до формул та підрозділів) і позначаються словом «Рис.», наприклад «Рис. 1.2».

Таблиці нумеруються послідовно в межах розділу. У правому верхньому куті над заголовком таблиці розміщується напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 2.3».

Додатки оформлюються як безпосереднє продовження роботи на наступних сторінках. Вони розміщуються в порядку посилань у тексті роботи. Кожен із додатків має розміщуватись на окремій сторінці. Додаток має мати заголовок, який друкується угорі симетрично відносно тексту. Додатки нумеруються великими українськими літерами і позначаються словом «Додаток», наприклад: «Додаток Б».

3. Правила цитування та посилання на використані джерела.

Під час написання науково-дослідницької роботи учень має посилатися на наукові джерела, матеріали, ідеї, висновки, результати, які використовуються в роботі. Це дає можливість перевірити наведені відомості. Посилатися слід на останні видання публікацій.

Якщо в роботі використовуються відомості з матеріалів з великою кількістю сторінок, тоді слід точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул із джерела.

Посилання в тексті роботи на джерела зазначається порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...».

Якщо в тексті науково-дослідницької роботи необхідно зробити посилання на конкретні відомості, цитата наводиться в лапках, а посилання беруться у квадратні дужки із зазначенням порядкового номера джерела в списку використаних джерел та відповідної сторінки. Наприклад: «… набуття наукового знання передбачає оперування фактами, які характеризують певне явище, розробку наукової гіпотези (теорії), яка пояснює те чи інше явище і постановку експерименту для доведення висунутої теорії [8, с. 37]».

Згідно з науковим етикетом текст цитати необхідно точно відтворювати і наводити повністю, щоб не спотворити думки автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. В тексті роботи допускається непряме цитування автора (переказ, виклад думок автора своїми словами), при цьому слід точно викладати думки автора і давати відповідні посилання на джерело.

Посилання на ілюстрації в тексті роботи вказуються порядковим номером ілюстрації, наприклад, «рис. 1.2».

Посилання на формули вказуються порядковим номером формули в дужках, наприклад «... у формулі (2.1)».

На  всі  таблиці   роботи  мають  бути посилання  в  тексті,  при  цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «...у табл. 1.2».

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».

4. Правила оформлення формул.

Формули в тексті роботи розташовуються відразу після посилання на них. Вони відокремлюються від тексту інтервалами в один рядок зверху і знизу та розташовуються посередині сторінки. Формули, якщо вони громіздкі й складні, розташовуються на окремих рядках, це стосується і нумерованих формул. Декілька однотипних невеликих формул подаються в одному рядку через кому, а іноді невеликі нескладні формули розташовуються безпосередньо в тексті.

Переноси у формулі допускаються лише на знаках рівності, плюс, мінус, множення і ділення з повторенням знака у наступному рядку.

Символи і коефіцієнти, що наводяться у формулі, описуються безпосередньо під нею в тій послідовності, в якій згадуються у формулі. Значення кожного символу або числового коефіцієнта подається з нового рядка. Перший рядок починається словом «де» без двокрапки.

Номер формули розміщується на правому боці сторінки на рівні нижнього рядка.

5. Правила оформлення ілюстрацій і таблиць.

Ілюстративний матеріал у роботі використовується з метою більш наочного представлення результатів досліджень та їх обґрунтування. Найчастіше в науково-дослідницьких роботах використовуються такі види ілюстративних матеріалів: креслення, рисунки, таблиці, діаграми, графіки, схеми, фотографії.

Всі ілюстрації зазначаються у тексті роботи.

Назва ілюстрації розміщується відразу після її номеру, внизу.

Цифровий матеріал роботи оформлюється у вигляді таблиць. Слово «Таблиця» починається з великої літери, прописується курсивом і розміщується у верхньому правому куті сторінки, а її назва – посередині, симетрично до тексту і наводиться жирним шрифтом.

Приклад побудови таблиці

Заголовки граф мають починатися з великих літер, підзаголовки ¾ з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків має бути не менше 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблиця розміщується (після першого згадування про неї) в тексті так, щоб її можна було читати без обертання переплетеного блока рукопису або з обертанням за стрілкою годинника.

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. У разі перенесення таблиці на інший аркуш слово «Таблиця», її номер і назва не повторюються, далі над іншими частинами праворуч пишуться слова«Продовж. табл.» і вказується тільки номер таблиці, наприклад: «Продовж. табл. 1.2».

Олімпіадні завдання

8 клас

1. Обґрунтуйте  або спростуйте твердження, що потреба у здійсненні Реформації існувала не лише в

    Німеччині, а й в усій Європі.

10 б

2. Поміркуйте. Колонії європейських держав, що виникли у ХVІ ст. за океаном, мали ряд відмінностей від колоній, що заснували греки на берегах Чорного та Середземного морів. У чому полягали їхні відмінності? Як змінилася сутність поняття "колонія"?

3.Заповніть таблицю " Відмінність мануфактури від ремісничої майстерні".

    Впишіть порядковий номер названих ознак у відповідну графу таблиці.

10 б

Реміснича майстерня	Мануфактура

1.Існує поділ праці.

2.Велике підприємство.

3.Працюють наймані робітники.

4.Поділ праці відсутній.

5.Працює майстер з учнями та підмайстрами.

6.Дрібне підприємство.

7.Знаряддя праці належать власникові, а не виробникам.

8.Примітивні знаряддя праці.

9.Є верстати і механізми.

10. Вироби належать власникові, а не виробникам.

                                                                                                                                                                              5б

4.Тести

1. Як називався найбільш чисельний прошарок феодального класу у Великому князівстві Литовському та у Польщі у першій половині ХVI ст.?

а) шляхта;

б) бояри;

в) магнати.

2. Хто із вказаних нижче діячів мав безпосереднє відношення до Люблінської унії?

а) Д.Вишневський;

б) Сигізмунд ІІ Август;

в) М.Глінський.

3. Які адміністративно-територіальні одиниці було утворено на українських землях польською владою у другій половині ХVI ст.?

а) губернії;

б) князівства;

в) воєводства.

4.У якому році польський король вперше найняв на державну службу козаків?

а) у 1571 р.;

б) у 1572 р.;

в) у 1578 р.

5.З яким козацьким повстанням у вас асоціюється Солоницька битва?

а) з повстанням під проводом К.Косинського;

б) з повстанням під проводом С.Наливайка;

в) з повстанням під проводом М.Жмайла.

6.У якому році І.Федорович (Федоров) видав першу друковану книгу – «Апостол»?

а) у 1574 р.;

б) у 1576 р.;

в) у 1596 р.

7.Гетьман П.Конашевич-Сагайдачний активно підтримував…

а) католицьку церкву;

б) греко-католицьку церкву;

в) грецьку (православну) церкву.

8.До якої із вказаних дат має відношення зруйнування Кодацької фортеці?

а) 1631 р.;

б) 1634 р.;

в) 1635 р.

9.Яка подія відбулася у 1517 р.?

а) почалася Реформація у Німеччині;

б) почалася Реформація у Англії;

в) почалася контрреформація.

10.Яку із вказаних дат вважають початком утворення незалежної держави Голландії?

а) 1576 р.;

б) 1579 р.;

в) 1609 р.

11.Хто став королем Франції після завершення громадянських воєн у ХVI ст.?

а) Генріх Гіз;

б) Генріх Бурбон;

в) Генріх Валуа.

12.Що таке «обгороджування»?

а) це відбирання землі у селян англійськими дворянами, яку ті використовували під випас овець;

б) це обгороджування англійськими селянами своїх земель, щоб не віддавати їх дворянам;

в) це обгороджування (відокремлення) частини земель від інших і передавати їх королю.

13.Яка подія історії Англії сталася у 1534 р?

а) почалося селянське повстання під керівництвом Р.Кета;

б) англійський флот переміг іспанську «Непереможну армаду»;

в) було проголошено утворення англіканської церкви.

14.Що таке Реформація?

а) це виховання молоді в дусі істинного католицизму;

б) це перегляд поглядів на питання сутності королівської влади;

в) це перегляд поглядів католицького віровчення та обрядів католицької церкви.  

                                                                                                                                             

15.Чому англійський король Генріх VІІІ Тюдор розпочав Реформацію?

а) тому що йому сподобалися ідеї М.Лютера;

б) тому що він хотів цим самим дошкулити католицькій Франції, як найбільшому ворогу і сусіду;

в) тому що він хотів у черговий раз одружитися, а католицька церква цього не дозволяла.

15 б

9 клас

1. «Революція пожирає своїх дітей…».

Коли і у зв’язку із чим з’явився цей вислів? Визначте причини і наслідки цього явища?

10 б

2. «Від старої до нової України».

Поясніть, який зміст вкладають історики у це висловлювання, характеризуючи економічний розвиток українських земель кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

10 б

3. Складіть таблицю «Українські землі у складі Російської та Австрійської імперії» за схемою:

Запитання	Російська імперія	Австрійська імперія
1. Назви історико-географічних регіонів українських земель, які перебували у складі імперії. 2. Внаслідок яких подій опинилися під владою імперії. 3. Адміністративно-територіальний устрій та назви адміністративних одиниць.

10 б

4. Тести

1. У якому році у Франції були скликані Генеральні штати?

а) у 1744 р.;

б) у 1788 р.;

в) у 1789 р.

2. Який державний орган Франції оголосив про скасування монархії та встановлення республіки наприкінці ХVІІІ ст.?

а) Законодавчі збори;

б) Національний конвент;

в) Законодавчий корпус

.

3. Де відбулася «битва народів»?

а) під Бородіном;

б) під Лейпцигом;

в) під Ватерлоо.

4. Хто із російських воєначальників здійснив розгром наполеонівської армії у Росії в 1812 р.?

а) М.Кутузов;

б) Олександр І;

в) О.Суворов.

5. «Священний союз» у 1815 р. був укладений між монархами…

а) Росії, Австрії, Пруссії;

б) Росії, Англії, Австрії;

в) Франції, Росії, Пруссії.

6. Після придушення українського гайдамацького повстання Коліївщини його керівник М.Залізняк був…

а) страчений;

б) ув’язнений у Варшавській тюрмі;

в) відправлений до Сибіру.

7. У якому році К.Розумовський став гетьманом України?

а) у 1750 р.;

б) у 1762 р.;

в) у 1764 р.

8. Кого вважають першим українським філософом?

а) Г.Полетику;

б) М.Бантиша-Каменського;

в) Г.Сковороду.

9. Який із вказаних документів був програмним для Кирило-Мефодіївського товариства?

а) «Руська Правда»;

б) «Конституція»;

в) «Книга буття українського народу».

10. Назвіть роки діяльності «Руської трійці» у Західній Україні.

а) 1832-1837 рр.;

б) 1837-1848 рр.;

в) 1848-1851 рр.

10 б  

10 клас

1.Монархія Габсбургів була конституційною, а монархія Романових - самодержавною. Як це позначилося на становищі українців, що жили на їх територіях?

10 б

2. Схарактеризуйте рішення Українського національного конгресу. У чому ви вбачаєте його значення для української революції?                                                                                                                             10 б

3.Визначте головні напрями «нового курсу» Ф.Рузвельта.

	«Новий курс»
у промисловості
у фінансовій сфері
у сільському господарстві
у соціальній сфері

10 б

4.Впишіть порядковий номер названих подій у відповідну графу таблиці.

1914	1915	1916	1917	1918

1.«Чорний день німецької армії».

2.Необмежена «підводна війна».

3.Перше використання танків.

4.Дарданелльська десантна операція.

5.Останній наступ російських військ.

6.Битва на р. Марна.

7.Проголошення незалежності УНР.

8.Проголошення «Декрету про мир».

9.Укладення Брест-Литовського мирного договору.

10.Створення легіону УСС.

5 б

4. З якими подіями пов’язані назви?

• Іпр;
• Перемишль;
• Горліце;
• Сарикамиш;
• Сараєво;
• Капоретто;
• Луцьк;
• Льєж;
• Аррас;
• Верден. 5 б

                                                                                                                                                                       

11 клас

1. Порівняйте «злуку» українських земель 1919 р. та їх «воз’єднання» 1939 р. за таким планом: передумови, законодавче оформлення, наслідки, значення.

10 б

2. Угорський письменник Шандор Мараї, в будинку якого жили радянські солдати, з гіркотою і співчуттям писав: «… цей молодий солдат приніс визволення, порятунок від нацистського терору. Однак свободи він принести не міг, бо не мав її сам». Яке ваше ставлення до визвольної місії Радянської армії у Східній Європі у 1944-1945 рр.?

10 б

3. Тести

1. Позначте зовнішньополітичну акцію СРСР, яка стала причиною виключення СРСР з Ліги Націй:

а) приєднання прибалтійських держав до Союзу РСР;

б) агресія проти Фінляндії;

в) приєднання Північної Буковини до Союзу РСР;

г) агресія проти Польщі.

2. Позначте, коли уряд СРСР висунув ультимативні вимоги Румунії щодо передачі йому Північної Буковини та Бессарабії:

а) серпень 1939 р.;

б) вересень 1939 р.;

в) червень 1940 р.;

г) квітень 1941.

3. Позначте географічний район України, де відбулася найбільша танкова битва початкового періоду війни Німеччини проти СРСР:

а) Житомир – Бердичів – Київ;

б) Львів – Перемишль – Чернівці;

в) Вінниця – Житомир – Біла Церква;

г) Луцьк – Рівне – Броди.

4. Позначте подію Другої світової війни, яка збіглася в часі ( рік) зі створенням Української повстанської армії:

а) підписання у Вашингтоні Декларації Об’єднаних Націй;

б) висадження англо-американських військ на Сицилії;

в) Тегеранська конференція лідерів антигітлерівської коаліції;

г) напад Японії на Перл-Харбор.

5. Позначте прізвище діяча, який очолив Український штаб партизанського руху:

а) О.Сабуров;

б) О.Федоров;

в) П.Понамаренко;

г) Т.Строкач.

6. Позначте прізвище командувача 1-го Українського фронту, війська якого звільнили Київ:

а) К.Рокоссовський;

б) Г.Жуков;

в) Р.Малиновський;

г) М.Ватутін.

7. Позначте військове формування, яке у 1943 році очолив Роман Шухевич:

а) батальйон «Нахтігаль»;

б) «Польську Січ»;

в) Українську повстанську армію;

г) Головний провід ОУН.

8. Позначте військову операцію Червоної армії, внаслідок якої завершилося вигнання військ Німеччини та її союзників з території України:

а) Яссько-Кишенівська;

б) Львівсько-Сандомирська;

в) Вісло-Одерська;

г) Карпатсько-Ужгородська.

9. Позначте кіноповість О.Довженка, в якій драматург утілив віру у відродження українського народу, що пройшов випробування війною:

а) «Нескорені»;

б) «Україна в огні»;

в) «Битва за нашу Радянську Україну»;

г) «Перемога на Правобережній Україні».

10. Позначте прізвище організатора та керівника Спілки українських письменників в окупованому нацистами Києві:

а) О.Олесь;

б) Є.Маланюк;

в) О.Теліга;

г) О.Ольжич. 

10 б

 4. Установіть відповідність між подіями та датами:

А	створення Державного комітету оборони;	1	20 серпня 1941 р.;
Б	створення рейхскомісаріату;	2	30 жовтня 1941 р. – 1 липня 1942 р.;
В	Київська оборонна операція;	3	30 червня 1941 р.;
Г	Оборона Севастополя.	4	5 серпня – 16 жовтня 1941 р.;
		5	7 липня – 26 вересня 1941 р.

А
Б
В
Г

                                                                                                                                                  4 б

5. Поясніть  терміни:

• ленд-ліз;
• біполярний світ;
• третій рейх;
• доктрина Трумена;
• план Шумана;

анексія.