Скарб гетьмана Полуботка:таємниця походження та пошуків

Історія про заповіт козацького гетьмана на початку 1990-х років минулого сторіччя розбурхувала розуми і серця буквально кожного громадянина молодої незалежної держави Україна. Та й стосувалася вона кожного з нас: за легендою, як тільки золото Полуботка відшукається, його, згідно із заповітом гетьмана, розділять між усіма. І кожен з нас отримає солідний капітал, яким може розпоряджатися на свій розсуд.

Павло Полуботок

Але до цих пір залишається загадкою, чи треба вважати легенду про незчисленні скарбом гетьмана черговою обіцянкою манни небесної для всіх українців, або ж скарб існує насправді.     Скептики можуть піти далі і поставити під питання сам факт існування скарбу Полуботка. Не будемо забувати, що вперше українське суспільство почуло про скарби Полуботка з вуст літератора – відомого поета Володимира Цибулька. У 1990 році, під час одного з численних у ті роки зібрань прогресивної української інтелігенції у київському Будинку вчителя, поет з високої трибуни повідав: на початку XVIII століття в один з англійських банків були покладені під відсотки 200 тисяч золотих червінців. І поклав їх український наказний гетьман Павло Полуботок.  Мабуть, скарби гетьмана Полуботка – чи не єдина загадка козацьких часів, яка вже протягом кількох століть має одне і те ж рішення, відоме всім, хто береться її вирішувати. При тому що самі умови цієї загадки залишаються не до кінця зрозумілими: як знайти і взяти скарб, який ніхто начебто і не ховає? Якщо скарб, про існування якого всім відомо, ніяк неможливо отримати, то звідси випливає: або воно чекає нас зовсім в іншому місці, або ж його не було зовсім.   

  Перш за все, претендентам на скарби гетьмана потрібно з’ясувати, ким була людина, що заповіла (на переконання багатьох) свої скарби нащадкам і чи міг він взагалі залишити якусь значне спадщину. 

Хто ж він такий – Павло Полуботок? 

Експрес-курс з історії України. Онлайн-підготовка до ЗНО

Українські історики створили онлайн - ресурс, який розвіює міфи про Другу світову війну

сайт доступний по ссилці http://www.ww2.memory.gov.ua  

18 травня1944 року кримських татар депортували з Криму.   
Кількість загиблих під час денпортації  - 40% всього кримсько -татарського народу.

Ти ніколи не повернешся додому: Правда про сумнозвісну спецоперацію “Вісла” стала відома лише через десятки літ

28 квітня 1947 року. Четверта година ранку. Десятки сіл на Лемківщині, Надсянні та Холмщині (теперішня територія Польщі. — Авт.) , де здавна проживали українці, оточили польські війська. Ніби грім з ясного неба, лунає наказ: “Українцям дві години на збори”. Плач дітей та жінок, гуркіт фір, а потім — довга дорога в “товарняках” під конвоєм. Вагони з худобою та людьми прямували в невідомість…

Десятки тисяч людей, українців, за лічені дні втратили все — будинки, майно… Втратили землю, на якій жили століттями.

За таким сценарієм розгорталися події 65-річної давності, що більше відомі нині як акція “Вісла”. В її результаті з обжитих українських земель південно-східної частини Польщі переселили майже півтораста тисячі осіб.