Для учнів 10 класу.

Готуємося до тематичної атестації .

Українська революція.

(Орієнтовні запитання та матеріали з даної теми)

1918-1920

1.    Однією з причин падіння Української Центральної Ради (УЦР) була:

А відмова УЦР від виконання умов Брест-Литовського мирного договору.

Б. втрата УЦР підтримки серед широких верств населення

В реалізація УЦР аграрної реформи та передача всієї землі селянам

Г відкрита підтримка УЦР селянських виступів і робітничих страйків.

2.            Яка обставина відіграла вирішальну роль у втраті більшовиками навесні 1918 р. контролю над Україною?

А окупація території України німецькими та австро-угорськими військами

Б висадка військ Антанти на Півдні України

В масовий селянський повстанський рух проти політики «воєнного комунізму»

Г об’єднання Армії УНР і УГА та їх спільний наступ на Київ

3.Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання 1–4.

«Пробувши кілька тижнів у Петрограді, втративши всяку надію одержати

якусь відповідь від Временного Правительства, Делегація Центральної Ради

після тих принижень, яких зазнала в передпокоях міністерських і Ради

робітничих депутатів, повернулася, без всякої офіційної відповіді... до Києва.

А в той час... Правительство, нарешті, вирішило й ухвалило одкинути

домагання Української Центральної Ради».

1. У якому році відбулася подія, описана в джерелі?

А 1917 р.

Б 1918 р.

В 1919 р.

Г 1920 р.

2. Хто з діячів, , очолював делегацію Української Центральної

Ради до Петрограда?

1. М. Грушевський     Б. С. Петлюра.    В. В. Винниченко.

3. Якою була головна вимога української делегації в Петрограді?

А надання незалежності Україні

Б визнання автономних прав України

В затвердження права мати власні збройні сили

Г конституційне закріплення прав і свобод людини

4. Описана в джерелі подія стала приводом до

А початку Української революції.

Б проголошення Українською Центральною Радою незалежності УНР.

В оприлюднення Українською Центральною Радою Першого Універсалу.

Г першої війни радянської Росії проти УНР.

4. Всеукраїнський з’їзд рад у Харкові був скликаний із метою:

   а.схвалення першої радянської конституції

б.  створення Донецько-Криворізької Радянської Республіки

 в. проголошення радянської влади в Україні

г  визнання умов Брест-Литовського мирного договору

5.Що надавало Українській Центральній Раді (УЦР) законних підстав виступати в ролі загальноукраїнського представницького органу?

  а.законодавче закріплення домовленостей із Тимчасовим урядом Росії

  б.наявність численних регулярних збройних сил, що підпорядковувалися Генеральному Секретаріату

 в. визнання країнами Антанти УЦР як єдиного представника українського народу

 г. представництво в Раді національних меншин і всіх соціальних прошарків населення українських земель

6.Еволюція поглядів керівників Української Центральної Ради відбувалась у напрямку від:

  а.самоврядної колонії до автономії у складі федеративної Росії

  б.провінції Австро-Угорщини до автономії у складі демократичної Росії

  в.автономії у складі федеративної Росії до незалежної демократичної республіки

  г.«коронного краю» до протекторату держав Четверного союзу

7.Як називався орган, що мав визначити статус України у складі Росії, вибори до якого обіцяв провести Тимчасовий уряд Росії?

  а.Державна нарада

 б.Установчі збори

в.  з’їзд Рад

г.  Державна Дума

8.Коли було створено Українську Центральну Раду?

  а.лютому 1917 р.

 б. квітні 1917 р.

 в. березні 1917 р.

 г. травні 1917 р.

9.Ухваливши Другий Універсал, Українська Центральна Рада:

  а.призупинила конфіскацію та передачу поміщицьких земель селянам

 б. включила до складу Генерального Секретаріату представників Тимчасового уряду

 в. припинила українізацію військових частин російської армії

 г. відмовилася від самочинного проголошення автономії до скликання Всеросійських установчих зборів

10.Яке гасло українського національно-визвольного руху відповідає змісту Четвертого Універсалу Української Центральної Ради?

  а.«Вся влада Радам!»

 б. «Україна для українців!»

 в. «Хай живе самостійна Україна!»

 г. «Автономія України у складі демократичної Росії!»

11.Як називався виконавчий орган, створений Українською Центральною Радою (УЦР) у 1917 р.?

  а.Трудовий конгрес

 б. Національний конгрес

 в. Директорія

 г. Генеральний Секретаріат

12.Яка подія стала свідченням патріотизму і самовідданості української молоді в боротьбі з агресією радянської Росії проти УНР?

  а.бій на горі Лисоня

 б. бій під Крутами

 в. бій на горі Маківка

  г.бій під Мотовилівкою

13.Яка подія прискорила прийняття УЦР Четвертого Універсалу?

 а. наступ більшовицьких військ на Київ і прагнення підписати мирний договір із країнами Четверного союзу

 б. висадка військ Антанти на Півдні України і наступ Білої армії на Сході України

  в.більшовицький переворот у Петрограді та повалення Тимчасового уряду Росії

 г. завершення Першої світової війни і проголошення Західноукраїнської Народної Республіки

14.Яка подія, описана В. Винниченком, викликала таку реакцію в суспільстві:

«Уся свідома й напівсвідома Україна за тих днів стала на коліна й молитовно, в захваті визволення, у запалі смілості, у високій піднесеній готовності до боротьби, до творчості заспівала “Ще не вмерла Україна, і слава, і воля”»?

а.  проголошення Першого Універсалу

 б. повалення царизму

 в. проголошення Другого Універсалу

 г. створення Української Центральної Ради

15.    6. Визначте  хронологічну послідовність історичних подій:

А Збройний виступ самостійників

Б Проголошення  ІІІ Універсалу УЦР

В Бій під Крутами

Г Проголошення незалежності України

16. Яка подія стала свідченням патріотизму і самовідданість української молоді в боротьбі з більшовицькою агресією проти УНР?

А бій на горі Маківка                     Б бій під Крутами

В бій під Мотовилівкою                 Г бій на горі Лисоня

17. До якого періоду Української революції належать цитовані документи?

1) «...визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно зв’язана... ми [Центральна Рада] рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання...»

2) «На час до вирішення справи про місцеве врядування [Україною] Установчими Зборами... вищим органом тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, котрого призначає тимчасовий уряд по пропозиціям Центральної Ради...»

А   березень—квітень 1917 р.            Б       липень—серпень 1917 р.

В   жовтень—листопад 1917 р.          Г листопад—грудень 1917 р.

9. Якими цифрами на картосхемі позначені регіональні радянські республіки, утворені більшовиками на початку 1918 р. під час наступу австро-німецьких військ в Україні?

А 1, 2, 3

Б 1, 3, 4

В 1, 2, 4

Г 2, 3, 4

18 Яке твердження є правильним?

У роки боротьби за збереження державної незалежності України (1918—1920 рр.):

1) було винищено українську інтелігенцію під приводом боротьби з буржуазією;

2) українська інтелігенція залишалася осторонь революційних змін у суспільстві.

А обидва правильні                       Б тільки перше правильне

В тільки друге правильне              Г обидва неправильні

19. Якої умови не було в Брест-Литовському мирному договорі?

А) проголошення Української Радянської республіки; 

Б) Припинення війни між Україною та країнами Четвертного Союзу; 

В) Німеччина і Австро-Угорщина стають союзниками УНР; 

Г) Зобов’язання УНР поставляти продовольство до Німеччини.

\

20. Установіть послідовність обрання діячів на посаду.

А  Симона Петлюру – головним отаманом Армії УНР

Б  Дмитра Донцова – головою Союзу визволення України

В  Михайла Грушевського – головою Української Центральної Ради

Г  Андрея Шептицького – митрополитом Української греко-католицької церкви

21. Прочитайте уривок з історичного документа та виконайте завдання.

«На час до вирішення справи про місцеве врядування Установчими Зборами по справах місцевого врядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, який призначає Тимчасовий уряд за пропозицією Центральної Ради. Повноваження Генерального Секретаріату поширюються на губернії: Київську, Волинську, Подільську, Полтавську і Чернігівську…»

Поява цитованого документа призвела до

А  надання Українською Центральною Радою допомоги Тимчасовому уряду в боротьбі з більшовиками.

Б  оформлення компромісу між Українською Центральною Радою та Тимчасовим урядом у вигляді Другого Універсалу.

В  підтримки Українською Центральною Радою генерала Л. Корнілова – очільника заколоту проти Тимчасового уряду.

Г  загострення стосунків між Українською Центральною Радою та Тимчасовим урядом.

22. Розташуйте в хронологічні послідовності:

1) Утворення Центральної Ради;

2) Повалення самодержавства в Росії;

3) Створення Легіону січових стрільців (УСС);

4) І Універсал Центральної Ради. 

5) Збройний виступ полуботківців;

6) ІІ Універсал Центральної Ради;

7) Тимчасова інструкція Генеральному секретаріатові Тимчасового уряду;

8) Перемога Лютневої демократичної революції в Росії.

23. Визначте основні положення II Універсалу:

1) проголошення УНР;

2) делегування до Центральної Ради представників національних меншин;

3) вимога підготовки законопроекту про автономію; 

4) встановлення 8-годинного робочого дня;

5) проголошення курсу на соціалізацію землі;

6) визнання Тимчасовим урядом Генерального секретаріату;

7) відкладення проголошення автономії України до Установчих зборів;

8) проголошення незалежності УНР.

      24. Встановіть відповідність між датами та  історичними подіями:

А 29 січня 1918р.                    1 ІV Універсал 

Б 22 січня 1918р.                     2 Бій під Крутами   

В 11-12 грудня 1917р.            3 Збройне повстання на заводі «Арсенал»

Г 16 січня 1918р.                     4 І Всеукраїнський з’їзд  рад у Харкові

                                                  5 Ультиматум Раднаркому  Росії до УЦР     

25 «Допомагаючи українському урядові та його боротьбі з насильниками й грабіжниками, ці війська не мають ніяких ворожих нам намірів...». Про війська яких країн ідеться у відозві уряду УНР?

А Англії та Франції                       Б Німеччини та Австро-Угорщини

В Польщі та Румунії                     Г радянських республік

26. «Що це за уряд український, що його члени зовсім не знають і не хочуть знати української мови? Що не тільки не користуються жодним впливом серед українського суспільства, але воно навіть ніколи й не чуло раніш їхніх прізвищ?...». Якому уряду давав таку характеристику його член В. Шахрай?

А Генеральному Секретаріату Української Центральної Ради

Б Народному Секретаріату радянської Української Народної Республіки

В Раді Народних Комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки

Г Кабінету Міністрів Української Держави П. Скоропадського

27. Кого в Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст. називали «артільний батько», вказуючи на його велику роль у розвитку кооперативного руху?

А М. Левитського        Б М. Міхновського             В К. Трильовського            Г М. Терещенка

28Українські січові стрільці в 1914—1916 рр. склали офіційну присягу на вірність:

А Українській Державі                                        Б Троїстому союзу

В Імператору Австро-Угорщини                       Г Російському імператору

29 Українська Народна Республіка проголошена:

А I Універсалом                 Б II Універсалом                В III Універсалом   Г IV Універсалом

30 Відновлення влади Української Центральної Ради в умовах окупації стало наслідком укладення:

А         Брест-Литовського договору                                         Б Версальського договору

В         Варшавського договору                                                  Г Ризького договору

31 Незалежність Української Народної Республіки було проголошено

А Першим Універсалом                          Б Другим Універсалом

В Третім Універсалом                             Г Четвертим Універсалом

32. Які положення розкривають основний зміст Другого Універсалу Української Цент-ральної Ради?

1 Проголошення автономії України в складі федеративної Росії

2 Пропозиція Тимчасовому уряду затвердити Генеральний Секретаріат як найвищий крайовий орган влади

3 Відмова від самочинного проголошення автономії до Всеросійських Установчих зборів

4 Поповнення Центральної Ради представниками національних меншин

5 Поширення влади Центральної Ради на Київщину, Поділля, Волинь і частину Чернігівщини

6 Оголошення про початок мирних переговорів із країнами Четверного союзу.

33. Установіть відповідність між поняттями та їхніми визначеннями.

1 Консерватизм                       2 Ідеологія               3 Лібералізм                       4 Геополітика

А         Стійкі структури глибинного рівня колективної та індивідуальної свідомості й підсвідомості, що визначають устремління людей, виявляють національний характер

Б         Суспільно-політична течія, що обстоює свободу підприємництва, парламентський лад, демократичні права та свободи людини В Система політичних, економічних, правових, моральних, естетичних, філософських і релігійних поглядів, що виражає інтереси певних соціальних груп суспільства

Г         Суспільно-політична течія, що прагне поєднати зміни в суспільстві зі збереженням традиційних, перевірених досвідом минулого цінностей і форм життя суспільства

Д         Політична концепція, що пов’язує політику держави зі співвідношенням географічних чинників (розташування країни, наявність природних ресурсів, густота населення тощо).

34. Які регіональні радянські республіки були створені більшовиками взимку та навесні 1918 р.?

1 Донецько-Криворізька республіка

2 Українська Народна Республіка

3 Кримська Автономна Республіка

4 Одеська радянська республіка

5 Радянська Соціалістична Республіка Тавриди

6 Українська Соціалістична Радянська Республіка

Початок Української революції - 4(17) березня 1917 р. - утворення Української Центральної Ради; закінчення революції - 26 січня 1918 р. - установлення радянської влади в Києві, поразка УНР у першій війні з радянською Росією. Причини Української революції: 1) тривале перебування української нації, позбавленої політичної незалежності, у складі Російської імперії; 2) боротьба українського народу за реалізацію права на самовизначення, створення власної держави. Характер Української революції - національно-демократичний: 1) національний - боротьба за національну автономію України, що мала перерости в боротьбу за повну самостійність української нації; 2) демократичний - боротьба за демократичні та політичні права і свободи, а також участь широких народних мас у революційних подіях.

Початок Української революції. Лютнева революція в Росії (початок 27 лютого 1917 р.) призвела до повалення самодержавства. Влада в державі перейшла до Тимчасового уряду. У центрі і на місцях унаслідок волевиявлення політично активної частини трудящих виникають альтернативні органи влади - ради депутатів (найвпливовішими в Україні були ради Донбасу — 181 рада, Харкова, Києва, Катеринослава, Луганська, Полтави та ін.). Тимчасовий уряд і російські ради, обстоюючи унітарну форму нової російської держави, визнавали за Україною тільки право на національно-культурну автономію.

Заснування Української Центральної Ради. Ініціатори утворення ЦР: 1) українські самостійники на чолі з М. Міхновським - радикальний осередок українського руху; 2) Товариство українських поступовців (ТУП) - поміркований осередок українського руху.

З (16) березня 1917 р. самостійники оголосили про створення Української Центральної Ради, яка мала перетворитися на орган тимчасового державного правління незалежної України. У цей же день представники ТУП (автономісти), утворили власний національний центр. Керівництво обох організацій 4 (17) березня 1917 р. погодилося на створення об’єднаного органу - Української Центральної Ради (головою УЦР був обраний М. Грушевський). М. Грушевський запропонував скликати Всеукраїнський національний конгрес. У надзвичайно короткий час ЦР переросла у впливовий представницький орган народної влади.

Початок українізації армії. Ініціаторами українізації частин російської армії були самостійники, які вважали, що без національної армії не може бути державності. У березні 1917 р. у Севастополі утворена Чорноморська рада, а у квітні - Українські корабельні радимайже на всіх кораблях Чорноморського флоту. У квітні 1917 р. солдати на збірних пунктах Києва поставили вимогу відправити їх на фронт як українську військову частину, але офіційна влада їм відмовила. Тоді ініціатори руху за створення національних військових частин («Український військовий клуб імені Павла Полуботка» на чолі з М. Міхновським) самочинно сформували 1-й Український полк імені Б. Хмельницького (близько З тис. солдатів-українців).

Початок українізації армії був політично необхідним. Інакше російський уряд міг проігнорувати або просто заборонити діяльність УЦР. За згодою лідерів УЦР 5 (18) травня 1917 р. почав роботу І Всеукраїнський військовий з’їзд у Києві, який закликав до «негайної українізації армії», створив з цією метою Генеральний військовий комітет на чолі з В. Винниченком, якого невдовзі замінив С. Петлюра. У квітні 1917 р. створено перший загін Вільного козацтва (Звенигородський повіт на Київщині) місцевої самооборони, яка ґрунтувалася на традиціях давнини. У жовтні 1917 р. — І Всеукраїнський з’їзд Вільного козацтва (у Чигирині), на якому був прийнятий Статут і обрано Генеральну Раду на чолі з П. Скоропадським. Функції вільного козацтва: підтримка правопорядку в містах, боротьба з дезертирством і бандитизмом.

Всеукраїнський національний конгрес - перший представницький форум українського руху працював у Києві 6-8 квітня 1917 р., був скликаний з метою поширення діяльності Центральної Ради на території всієї України. Основне питання, що обговорювалося на конгресі - автономія України у складі федеративної Російської республіки. Рішення конгресу: 1) забезпечення Україні широкої національно-територіальної автономії (вона мала бути запроваджена на територіях, де українці становили більшість населення); 2) Центральну Раду зобов’язано організувати Комітет для вироблення проекту автономного статусу України з числа своїх депутатів та представників національних меншин. Історичне значення Всеукраїнського національного конгресу: конгрес визначив базовий принцип державотворення: «тільки національно-територіальна автономія України у змозі забезпечити потреби українського народу і всіх інших народів, що живуть на українській землі».

Проголошення автономії України. У травні 1917 р. ЦР відряджає у Петербург делегацію на чолі з В, Винниченком. Делегація вручила Тимчасовому уряду вимоги визнання і схвалення ним автономії України. Тимчасовий уряд відхилив вимоги українців, що викликало обурення українського населення, особливо солдатів. Другий Всеукраїнський військовий з'їзд (5 — 10 червня 1917 р.) висунув вимогу негайного запровадження автономії України без згоди на те Тимчасового уряду. 10 червня 1917 р. - Центральна Рада приймає Перший Універсал «До українського народу на Україні й поза Україною сущого», в якому: проголошено автономію України без згоди на те Тимчасового уряду Росії, оголошено про відмову передавати податки до центральної казни. Історичне значення Першого Універсалу Центральної Ради: документ юридично поклав початок розбудові Української національної держави в XX ст.

Утворення Генерального Секретаріату. 15 червня 1917 р. утворення тимчасового українського революційного уряду - Генерального Секретаріату (крайовий український уряд, перший Кабінет міністрів України), голова уряду - В. Винниченко (УСДРП).

Другий Універсал Центральної Ради. Збройний виступ самостійників. Занепокоєний активною державотворчою діяльністю українців, своїм тяжким становищем на фронтах Першої світової війни й у країні, Тимчасовий уряд Росії був вимушений піти на компроміс з Центральною Радою. 3 липня 1917 р. Центральна Рада в Другому Універсалі виклала підсумки компромісу, досягнутого під час переговорів з делегацією Тимчасового уряду: 1) визнання Тимчасовим урядом Генерального Секретаріату як «найвищого крайового органу управління на Україні», затвердження його складу; 2) поповнення складу Центральної Ради представниками національних меншин в Україні; 3) відмова ЦР від самочинного запровадження автономії та очікування затвердження автономного устрою України Всеросійськими Установчими зборами (планувалися на грудень 1917 р.); 4) згода Тимчасового уряду на українізацію військ, але під контролем російського командування і в межах, які воно буде вважати доцільними. Наслідки проголошення Другого Універсалу Центральної Ради: 1) криза Тимчасового уряду Росії, яка призвела до політичної кризи в Росії, спроби більшовиків 3-5 липня 1917 р. розпочати збройне повстання в Петрограді; 2) новий склад Тимчасового уряду і посилення жорсткості у владних структурах після придушення більшовицького повстання; 3) в Україні до активних дій перейшли самостійники.

Збройний виступ самостійників (4-6 липня 1917р.) - збройний виступ полку ім. П. Полуботка на чолі з М. Міхновським у Києві, мета - встановити цілковитий контроль над Києвом і змусити Центральну Раду проголосити самостійність України. Полуботківців готові були підтримувати українізовані військові частини в Одесі, Кременчуці, Чернігові та інших містах. Проте спільними зусиллями збройних формувань Центральної Ради і Тимчасового уряду цей виступ було придушено.

«Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріатові Тимчасового уряду на Україні».Послаблення позицій Центральної Ради. Після липневих подій Тимчасовий уряд Росії прагне посилити свої позиції, у тому числі й в Україні. Він відкидає «Статут вищого управління України» (прийнятий Генеральним Секретаріатом 16 липня 1917 р., де визначалися обов’язки, права та межі компетенції Генерального Секретаріату; фактично це була основа конституції, що базувалася на принципах автономного устрою). Замість затвердження цього документа Тимчасовий уряд видає 4 серпня 1917 р. «Тимчасову інструкцію Генеральному Секретаріатові Тимчасового уряду на Україні»: а) в Україні має існувати не автономія, а «місцеве самоврядування»; б) Генеральний Секретаріат мав стати органом Тимчасового уряду; в) Центральна Рада позбавлялася законодавчих прав; г) до складу Генерального Секретаріату входили не 14, а лише 7 секретарів, до того ж 4 з них мали бути представниками меншин; д) поширення компетенції Генерального Секретаріату лише на п’ять губерній - Київську, Волинську, Подільську, Полтавську, Чернігівську (без деяких повітів); е) про залишення Херсонської губернії та Таврії під юрисдикцією Тимчасового уряду. Центральна Рада не виступала категорично проти «Тимчасової інструкції», вона не мала реальної сили для відкритого протистояння, а Тимчасовий уряд був слабким, щоб реалізувати положення цього документа на практиці.

Вплив корніловського заколоту на події в Україні. У серпні 1917 р. у Росії була здійснена спроба реакційного державного перевороту на чолі з Верховним головнокомандувачем генералом Л. Корніловим - переконаним прибічником диктатури (події дістали назву «корніловський заколот»). Під час заколоту військова фронтова влада мала установити свій контроль над українськими губерніями. Створений в Україні Комітет з охорони революції придушив заколот у зародку. Найбільш рішуче контрреволюції протистояли більшовики. Після ліквідації заколоту вплив більшовицької партії серед робітників і армії різко посилився.Більшовики формували збройні загони червоногвардійців (восени 1917 р. вони вже мали в Україні до 15 тис. бійців Червоної гвардії). Спроба корніловського заколоту, безладдя та анархія восени 1917 р. підштовхнули Центральну Раду до активних дій. З її ініціативи у вересні 1917 р. у Києві відбувся З’їзд народів Росії, який засудив державну централізацію. Згодом ЦР розпочала підготовчу роботу до скликання Українських Установчих зборів.

Жовтневі події 1917 р. Установлення контролю Центральної Ради над Києвом. 25 жовтня 1917 р. у Петрограді більшовики повалили Тимчасовий уряд, установили радянську владу. Був сформований перший радянський уряд Росії - Рада народних комісарів (Раднарком) на чолі з В. Леніним. Метою більшовиків була перебудова соціально-економічного життя країни на комуністичних засадах (ліквідація приватної власності в першу чергу). На виборах до всеросійських Установчих зборів (уже після державного перевороту) більшовики одержали лише четверту частину голосів виборців. В Україні за більшовиків проголосувало лише 10% населення. Більшовики прагнули якнайшвидше встановити контроль над територією України. У головних містах Донбасу - Луганську, Кадіївці, Макіївці більшовики взяли владу без збройної боротьби. У всіх інших місцевостях України соціальна база більшовиків була слабкою, авторитет незначним, власними силами захопити владу вони були не в змозі. Особливо жорстокою була боротьба за владу в Києві, де вона точилася між трьома політичними силами: прибічниками Тимчасового уряду, більшовиками, національними українськими силами, що гуртувалися навколо Центральної Ради. 29 — 31 жовтня відбулося збройне повстання в Києві, яке завершилося виснаженням сил прибічників Тимчасового уряду і більшовиків. Головним наслідком повстання було встановлення Центральною Радою цілковитого контролю над столицею, роззброєння більшовицьких загонів у самому Києві, Дарниці, Броварах. У цей критичний період Центральна Рада мала достатньо сил, впливу та авторитету, щоб узяти під свій контроль більшу частину України.

Третій Універсал Центральної Ради. Проголошення УкраїнськоїНародноїРеспубліки (УНР).Центральна Рада мала намір віддати завойовану владу. демократично обраним депутатам Установчих зборів, а більшовики - установити диктатуру своєї партії. Ленінська партія прагнула скористатися тимчасовою популярністю в масах, підмінити Українську Центральну Раду збільшовизованим новим органом, який мав утворити Всеукраїнський з’їзд рад, і назвати його теж Центральна Рада. Потрібні були рішучі дії для утвердження державних прав українців. 7 листопада 1917 р. було видано Третій Універсал Центральної Ради, який проголошував: 1) утворення Української Народної Республіки (УНР), яка не відділялась від Російської Республіки (тобто автономна УНР у складі федеративної Росії); 2) юрисдикція УНР поширювалась на 9 українських губерній; 3) демократичні права і свободи українського народу; 4) надання національно-персональної автономії національним меншинам; 5) скликання 9 січня 1918 р. Українських Установчих зборів; 6) амністія політв’язням; 7) запровадження 8-годинного робочого дня; 8) скасування поміщицького землеволодіння; 9) установлення держконтролю над виробництвом; 10) скасування смертної кари. Історичне значення Третього Універсалу Центральної Ради. Прийняття Універсалу було черговим етапом розвитку Української революції. Документ засвідчив, що наприкінці 1917 р. український національний рух ще йшов по висхідній лінії, рішення про утворення УНР відбивало настрої більшості населення України.

Початок війни радянської Роси з УНР. Більшовики вирішили перетворити Центральну Раду на Центральний Виконавчий Комітет (ЦВК) рад України. Для цього необхідно було провести Всеукраїнський з’їзд рад. Його робота розпочалася 4 грудня 1917 р. у Києві. Однак сподівання більшовиків здійснити державний переворот мирним шляхом зазнали краху. Більшовицькі делегати залишили з’їзд. У цей же день, 4 грудня 1917 р. (відкриття з’їзду), у Київ радіотелеграфом було передано підписаний керівниками Раднаркому В. Леніним і Л. Троцьким «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української ради»(ультиматум Раднаркому Центральній Раді). Ультимативні вимоги: 1) ЦР має визнати владу Раднаркому РСФРР, тобто саморозпуститися; 2) ЦР має не пропускати війська козаків на Дон до отамана О. Каледіна; 3) ЦР має «сприяти революційним військам у справі боротьби з контрреволюційним кадетсько-каледінським повстанням»; 4) ЦР має «припинити спроби роззброєння на території України радянських полків і робітничої Червоної гвардії». Термін виконання ультимативних вимог Центральною Радою — 48 годин. Центральна Рада відхилила вимоги Раднаркому. Почалася війна.

Основні події першої війни Раднаркому з УНР: 5 грудня 1917р. Раднарком Росії прийняв рішення «вважати Центральну Раду в стані війни з нами». Для загального керівництва бойовими діями більшовики створили комісію Раднаркому у складі В. Леніна, Л. Троцького, Й. Сталіна. Командувачем військами було призначено наркома воєнних справ Росії В. Ан-тонова-Овсієнка. 8 грудня 1917 р. - більшовицькі війська захопили Харків і перетворили його на головний центр радянської влади в Україні. Тут було створено штаб групи військ з боротьби з контрреволюцією на Півдні, начальником якого призначили підполковника М. Муравйова.

Проголошення радянської влади в Харкові. 9 грудня 1917 р. у Харкові розпочав роботу з’їзд рад Донецького та Криворізького басейнів. Саме до нього приєдналися більшовицькі делегати, що залишили Київський з’їзд рад. Харківський з’їзд був названий І Всеукраїнським з’їздом рад. 12 грудня 1917 р. він проголосив Україну республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів (установлено радянську владу в Україні). Був обраний ЦВК Рад України на чолі з Ю. Медведєвим (у березні 1918 р. його заступив В. Затонський). Також був утворений перший радянський уряд України - Народний Секретаріат на чолі з Артемом (Ф. Сергєєвим).

Похід більшовицьких військ на Київ. Бій під Крутами. Четвертий Універсал Центральної Ради. 6 січня 1918 р. - почався наступ червоних військ з Харкова та Лозової на Полтаву - Київ. 16 січня 1918 р. - відбувся бій під Крутами (500 студентів, гімназистів-стар-шокласників і військових курсантів під командуванням сотника Омельченка протистояли 6 тисячам навчених солдатів, матросів і червоногвардійців під командуванням М. Муравйова). Загін Омельченка був розгромлений більшовицькими військами. У цей же день, 16 січня, у Києві розпочалося більшовицьке збройне повстання (центр повстання на заводі «Арсенал»). Війська Центральної Ради зламали опір повстанців. Війна, яку розгорнула проти УНР радянська Росія, переконала керівників Центральної Ради у необхідності відокремитись від більшовицького режиму. Крім того, треба було самостійно виступати на мирних переговорах у Брест-Литовську, які вже розпочалися. 22 січня 1918 р. проголошено Четвертий УніверсалЦентральної Ради: 1) проголошено незалежність і суверенність УНР; 2) покладено завдання на уряд «цілком самостійно» довести до кінця переговори з країнами Четверного союзу та укласти з ними мир; 3) гарантовано передачу землі селянам без викупу; 4) проголошено націоналізацію лісів, вод та підземних багатств; 5) проголошено курс на запровадження монополії на виробництво й торгівлю залізом, тютюном та іншими товарами, установлення державно-народного контролю над усіма банками; 6) заявлено про скликання в найближчий час Українських Установчих зборів, які мали схвалити Конституцію УНР.

Але проголошення незалежності не могло вже врятувати УНР. 26 січня 1918 р. радянські війська М. Муравйова ввійшли в Київ. Перша війна Раднаркому проти УНР завершилася перемогою більшовиків. Українська революція закінчилася поразкою національних сил, Центральна Рада втратила територію, вплив, владу.

Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу. Відновлення влади УНР. Після проголошення Центральною Радою Четвертого Універсалу держави німецько-австрійського блоку визнали УНР як незалежну державу, яка має право вступати в міжнародні відносини (до цього делегація УНР брала участь у мирних переговорах у Брест-Литовську у складі делегації радянської Росії). Німеччина та Австро-Угорщина були зацікавлені в укладанні миру з УНР, щоб мати можливість використати її продовольчі ресурси. 27 січня (9 лютого) 1918 р. було підписано Брестський мирний договір між УНР і Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Османською імперією: 1) припинення стану війни між державами німецько-австрійського блоку й Україною; 2) Німеччина й Австро-Угорщина зобов’язалися допомогти УНР відновити контроль над усією територією держави; 3) уряд УНР зобов’язувався постачати до Німеччини й Австро-Угорщини продовольство й сільськогосподарську продукцію; 4) Німеччина й Австро-Угорщина обіцяли надати Україні сільськогосподарські машини, вугілля, сіль та інші дефіцитні на території України товари.

Німецько-австрійський наступ на територію України розпочався наприкінці лютого 1918 р. 3 березня німецькі війська вступили до Києва, а 7 березня у столицю повернулася Центральна Рада (тимчасово перебувала на Волині). На кінець квітня 1918 р. більшовики втратили майже всю територію України. Було встановлено окупаційний режим (військо УНР у той час налічувало лише 2 тис. осіб і тому не могло контролювати ситуацію в Україні). Німці безконтрольно хазяйнували в окремих галузях господарства, видавали власні нормативні акти, що мали чинність в Україні тощо.

© О.В. Буштрук. Історія України. Успішне ЗНО - ст. 83-87