понеділок, 9 квітня 2018 р.

  Для  учнів 10 класу. 
Готуємося до тематичної атестації.


Готуємося до тематичної атестації.
Для вас 10 класники

  1. «Розстріляне відродження» — це умовна назва:
А покоління українських політичних діячів часів Української революції, знищених під час терору 1930-х рр.
Б групи українських «буржуазних спеціалістів», розстріляних пі, час боротьби зі «шкідництвом» у 1920—1930-х рр.
В літературно-мистецької генерації України 1920—1930-х рр., ре пресованої сталінським режимом
Г плеяди видатних українських учених, засуджених у 1930-х рр у справі Спілки визволення України
  1. У якому році столиця УСРР з Харкова була перенесена до Києва?
А 1921 р. Б 1927 р.
В 1934 р. Г 1936 р.
  1. Що стало головною причиною Голодомору 1932—1933 рр.?
А посуха та неврожай
Б цілеспрямована політика вищого партійного керівництва
В провал політики індустріалізації
Г агресивна політика проти УСРР сусідніх держав
  1. Яке положення можна віднести до наслідків індустріалізації 1930-х рр.
А комплексний розвиток народного господарства
Б високі темпи розвитку важкої промисловості
В інтенсивний розвиток легкої промисловості
Г розвиток наукомістких технологій
  1. «Перекачування коштів із села в місто» наприкінці 1920-х — у 1930-ті р було:
А одним із засобів матеріального стимулювання селян
Б одним із джерел фінансування індустріалізації
В однією з умов проведення грошової реформи
Г одним зі шляхів обмеження зростання цін
  1. Із якою метою в Україну було направлено комісію на чолі з В. Молотовим, що працювала упродовж жовтня 1932 — січня 1933 рр.
А проведення кадрових змін у партійному керівництві республіки
Б контролю за створенням політвідділів МТС
В контролю за повним виконанням хлібозаготівельного плану
Г участі в розслідуванні справи Спілки визволення України
  1. Що призвело до скорочення майже вдвічі кількісного складу КП(б)У в 1938 р. порівняно з 1932 р.?
А повна зневіра населення в комуністичній перспективі України
Б «великий терор»
В протест комуністів проти Голодомору
Г наростання загрози Другої світової війни
  1. Що належить до результатів державної політики в СРСР в галузі культури наприкінці 1930-х рр.?
А розквіт авангардного мистецтва
Б ліквідація масової неписьменності
В скасування державної цензури засобів масової інформації
Г забезпечення і захист ідейного різноманіття в галузі культури
  1. Одна з причин прийняття рішення про суцільну колективізацію сільського господарства полягала в прагненні радянського керівництва:
А зберегти традицію общинного землеволодіння
Б замінити продрозкладку продподатком
В відмовитися від примусових методів управління сільським господарством
Г знайти кошти для фінансування індустріалізації

  1. Теорія про «посилення класової боротьби у міру просування до соціалізму» була ідеологічним обґрунтуванням:
А прискореної індустріалізації
Б суцільної колективізації
В посилення масових репресій
Г переозброєння армії
  1. Якою була мета здійснення суцільної колективізації?
А зміцнення матеріально-технічної бази сільськогосподарського виробництва та піднесення добробуту селян
Б допомога держави процесу колгоспного будівництва та вдосконалення агротехніки й агрокультури
В встановлення державного контролю над сільськогосподарським виробництвом і використання його ресурсів для модернізації всього господарства
Г подолання продовольчої кризи в країні, заміна екстенсивного сільськогосподарського виробництва інтенсивним
  1. Що з названого є наслідками державної політики в галузі культури в УРСР (СРСР) у 1930-х рр.?
А звільнення культури від ідеологічного контролю
Б скасування цензури, дозвіл на створення приватних видавництв
В заохочення існування різноманіття художніх стилів і форм
Г утвердження соціалістичного реалізму як єдиного художнього методу в мистецтві
  1. Що з названого можна віднести до наслідків індустріалізації 1930-х рр.?
А комплексний розвиток народного господарства
Б високі темпи розвитку важкої промисловості
В інтенсивний розвиток легкої промисловості
Г розвиток наукомістких технологій
  1. Яке визначення розкриває суть поняття «індустріалізація»?
А примусове й безвідплатне вилучення майна на користь держави в результаті адміністративного чи судового рішення
Б перехід промислових підприємств із приватної власності у власність держави
В процес створення великого машинного виробництва в основних галузях народного господарства. Створення виробництва засобів виробництва
Г примусове вилучення державою чи органами влади за певну плату майна громадян, підприємств або установ
  1. Що дало можливість більшовицькому керівництву реалізувати плани форсованої колективізації українського села?
А українські селяни щиро вірили в ідеали комунізму та підтримували політику КП(б)У
Б масштабні репресії та Голодомор
В колгоспи швидко довели селянам свою ефективність
Г широка агітаційна кампанія та економічна зацікавленість селян
  1. Підбиваючи підсумки Шахтинської справи на липневому (1928 р.) пленумі ЦК ВКП(б) Й. Сталін висунув тезу, яка стала визначальною для його подальшої політики. Суть її полягала в такому:
А класова боротьба буде загострюватися в країні у міру її просування до соціалізму
Б можливість побудови соціалізму в одній окремо взятій країні
В жити стало краще, жити стало веселіше
Г теперішнє покоління радянських людей житиме при комунізмі
  1. Як називається художній метод, що утвердився в радянському мистецтві в 1930-х рр., який вимагав відтворювати дійсність не такою, яка вона є, а такою, якою вона повинна бути з точки зору інтересів робітничого класу?
А критичний реалізм
Б революційний конструктивізм
В пролетарський авангардизм
Г соціалістичний реалізм
  1. Яке поняття виникло у зв’язку зі здійсненням сталінської індустріалізації?
А трест Б концесія
В продрозкладка Г стахановець
  1. 7 серпня 1932 р. Й. Сталін власноруч написав постанову про охорону соціалістичної власності, яка за крадіжку колгоспної чи кооперативної власності передбачала розстріл із конфіскацією майна або позбавлення волі строком не менше 10 років із конфіскацією майна. Як сучасники називали цю постанову?
А воєнний комунізм
Б ліквідація куркульства як класу
В «Закон про п’ять колосків»
Г нова економічна політика
  1. Згідно з постановою РНК УСРР занесення на «чорну дошку» за «злісне саботування хлібозаготівель» передбачало:
А конфіскацію всього продовольства й посівного фонду, припинення постачання товарів
Б ліквідацію «куркулів» і «підкуркульників» і виселення решти селян до Сибіру
В надання екстреної продовольчої допомоги членам колгоспу за рахунок селян-одноосібників
Г вилучення зерна, господарського інвентарю і відправка на примусові роботи на промислові новобудови
  1. Жертвою якої репресивної акції став С. Єфремов?
А справа Спілки визволення України
Б Шахтинської справи
В Голодомору
Г «Закону про п’ять колосків»
  1. Що стало наслідком створення в 1934 р. Спілки письменників України?
А припинення масових репресій серед літераторів
Б утвердження ідеологічного контролю за творчістю митців
В формування самобутньої течії модерністів
Г поглиблення процесів українізації
  1. Стахановський рух був започаткований у роки:
А воєнного комунізму
Б нової економічної політики
В індустріалізації
Г радянізації західних областей України
  1. «Закон про п’ять колосків» був складовою політики:
А масових репресій проти селянства
Б уведення госпрозрахунку між державою і колгоспами
В перерозподілу землі заможних господарств на користь бідняцьких
Г освоєння цілинних і перелогових земель
  1. Яке судження про розвиток сільського господарства радянської України в 1930-х рр. підтверджується даними таблиці?
Середня врожайність сільськогосподарських культур у Наддніпрянській Україні, ц/га
Назва
1895—1904 рр.
1933—1938 рр.
Жито озиме
10,0
8,0
Пшениця озима
12,0
9,3
Пшениця яра
12,0
5,8
Картопля
85,0
68,1
А унаслідок форсованої індустріалізації значна частина селян переїхала в міста
Б створення МТС сприяло зменшенню ручної праці колгоспників
В запровадження колгоспного ладу призвело до деградації сільського господарства
Г здійснення суцільної колективізації зумовило розорювання земель
  1. У результаті культурної революції 1920—1930-х рр.:
А було забезпечено загальну вищу освіту
Б було розв’язано завдання ліквідації безграмотності
В було гарантовано вільний розвиток різноманітних методів і стилів
Г наука була позбавлена впливу ідеології
  1. Конституція Української PCP 1937 р. законодавчо закріплювала:
А початок переходу від буржуазного ладу до соціалізму
Б перемогу соціалізму та побудову основ соціалістичного суспільства В входження республіки до складу СРСР без права виходу з його складу Г побудову розвиненого соціалізму та керівну роль комуністичної партії в суспільстві
  1. На початку 1920-х pp. польський уряд поділив територію країни на дві господарські зони: Польщу «А» та Польщу «Б». Що стало одним із наслідків такого кроку для соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель?
А штучне стримування промислового будівництва та розвитку
Б скорочення трудової еміграції до країн Північної Америки
В суттєве зростання заробітної плати та подолання безробіття
Г ліквідація аграрного перенаселення та селянського безземелляC:\Users\teacher\AppData\Local\Temp\FineReader11\media\image1.jpeg
  1. На картосхемі позначено області:
А діяльності хлібозаготівельної
комісії В. Молотова у вересні 1932 р.
Б розгортання мережі перших машинно-тракторних станцій наприкінці 1932 р.
В селянських повстань на завершальному етапі колективізації в 1933 р.
Г що зазнали найбільших людських втрат від Голодомору 1932—1933 pp.
  1. Яку політику засуджувала постанова ЦК КП(б)У?
«Практика насадження національних шкіл завдавала величезну шкоду справі правильного навчання і виховання, відгороджувала дітей від радянського життя, позбавляла їх можливості долучатись до радянської культури і науки, не давала можливості надалі здобувати освіту в технікумах, вищих навчальних закладах...»
А ідеологізації Б модернізації
В русифікації Г коренізації

  1. Із якою політикою пов’язаний уривок із джерела?
«Майже п’ять місяців, як ми виселені... Невже ви думаєте, що ми куркулі? Ні, ми не куркулі, ми сумлінні працівники, ми не роз- куркулені, а розграбовані місцевою владою».
А «воєнний комунізм»
Б нова економічна політика
В колективізація
Г «червоноармійська атака на капітал»
  1. Про що йдеться в уривку з історичного джерела?
«Експропріація непродуктивних класів (буржуазії і дворянства ), анулювання боргів, зосередження доходів від промисловості, держторгівлі (внутрішньої і зовнішньої) і всієї кредитної системи в руках держави і т. ін. — самі по собі дають можливість такого нагромадження всередині країни, яке забезпечує необхідний для соціалістичного будівництва темп розвитку індустрії».
А про причини індустріалізації
Б про джерела індустріалізації
В про привід до колективізації
Г про причини колективізації
  1. Про яке явище в суспільно-політичному житті республіки 1930-х рр. писав М. Хрущов?
«По Україні наче Мамай пройшов. Не було... ні секретарів обкомів партії в республіці, ні голів облвиконкомів. Навіть секретаря Київського міськкому не було».
А мобілізацію до Червоної армії
Б розкуркулення
В масові репресії
Г забезпечення новобудов трудовими ресурсами
  1. Про який судовий процес ідеться в цитованому документі?
«На лаву підсудних сіло 45 осіб: академіки, професори, лікарі, священики, письменники, студенти та викладачі вищої школи, вчи- ' телі. Основним обвинувачуваним влада зробила віце-президента ВУАН С. Єфремова. Звинувачувальний вирок зайняв кілька номерів столичної газети “Вісті ВУЦВК”».
А справу Промпартії
Б Шахтинську справу
В справу Спілки визволення України
Г справу Українського національного центру
  1. Про що йдеться у фрагменті доповіді голови Раднаркому УСРР В. Чубара?
«Ми маємо ряд індустріальних велетнів, що їх побудовано...
і першим найліпшим є Дніпрельстан... У нас пущено за ці роки дванадцять доменних печей... Наша машинобудівна промисловість зростає нечуваними кроками... Ми збудували Краматорський машинобудівний завод... Луганський паротягобудівельний завод... Треба відзначити побудову Харківського тракторного заводу...»
А про причини індустріалізації
Б про наслідки індустріалізації
В про джерела індустріалізації
Г про передумови індустріалізації
  1. С. Косіор, виступаючи на з’їзді КП(б)У, заявив, що «На Україні класова боротьба більш напружена, ніж в інших містах, і ворог-куркуль, націоналіст — у нас більш досвідчений, лютіший, ніж де б то не було в інших республіках і областях Союзу». Ця теза стала теоретичним підґрунтям для здійснення в республіці:
А Голодомору 1932—1933 рр.
Б масових репресій другої половини 1930-х рр.
В кампанії з розкуркулення 1929—1932 рр.
Г політики коренізації на початку 1930-х рр.
  1. У наведеному уривку Р. Конквест, автор книги «Великий терор» вказав: «Терор був настільки загальним і настільки “скорострільним”, що законні органи влади розпалися. В українському ЦК більше не було кворуму; не існувало органу, що призначав уряд. Наркоми, що призначалися нерегулярно, з’являлись у наркоматах на тижні чи навіть на дні і потім щезали. Безпрецедентний удар по політичному керівництву означав повну руйнацію української партії. ...навіть формальна партійна і радянська робота завмерла».
А на організаторів і виконавців терору
Б на передумови та привід до терору
В на причини та сутність терору
C:\Users\teacher\AppData\Local\Temp\FineReader11\media\image2.jpegГ на масштаби та наслідки терору
  1. Якій події присвячений плакат, зображений на ілюстрації?
А «воєнного комунізму»
Б нової економічної політики C:\Users\teacher\AppData\Local\Temp\FineReader11\media\image3.jpeg
В радянської модернізації
Г післявоєнної відбудови
  1. До чого закликав агітаційний плакат, зображений на ілюстрації?
А до реалізації планів першої п’ятирічки
Б до запровадження нової економічної політики
В до проведення колективізації
Г до боротьби з «ворогами народу»
  1. Пропагандистською складовою якої політики партійно-радянського
керівництва УСРР був зображений плакат?  
А українізації C:\Users\teacher\AppData\Local\Temp\FineReader11\media\image4.jpeg
Б колективізації
В індустріалізації
Г культурної революції
C:\Users\teacher\AppData\Local\Temp\FineReader11\media\image6.jpeg
41. Із якою метою партійно-радянське керівництво СРСР і УСРР на початку 1930-х рр. розповсюджувало зображені плакати?C:\Users\teacher\AppData\Local\Temp\FineReader11\media\image5.jpeg
А засвідчити єдність Комуністичної партії й народу в здійсненні індустріалізації
Б переконати радянське суспільство в перевагах соціалізму над капіталізмом
В продемонструвати світові високі темпи розвитку промисловості Г мобілізувати робітничий клас на трудові рекорди та подвиги
  1. Агітаційний плакат 1930-х рр. є джерелом для визначення:
А причин індустріалізації
Б джерел індустріалізації
В масштабів індустріалізації
Г переваг прискореної індустріалізації

  1. Установіть відповідність між іменами історичних діячів та їхніми характеристиками .
  1. 0. Стаханов
  2. П. Постишев
  3. С. Косіор
  4. Г. Петровський
А Перший (генеральний) секретар ЦК КП(б)У, причетний до всіх злочинів сталінізму в Україні
Б Особистий представник Й. Сталіна в Україні під час Голодомору з необмеженими повноваженнями. Прихильник насильницької колективізації В Керував роботою комітетів незаможних селян (комнезамів) як «всеукраїнського старости», виступав офіційним рупором сталінської пропаганди Г Шахтар, новатор у вугільній промисловості, засновник руху передовиків виробництва Д Прихильник українізації, зазнав нищівної критики, покінчив життя самогубством
  1. Установіть відповідність між процесами суспільно-політичного життя 1930-х рр. та їх наслідками.
  1. Індустріалізація
  2. Колективізація
  3. Масові репресії
  4. Культурна революція
А Ліквідація індивідуального селянського господарства
Б Перевищення промислового  виробництва над сільськогосподарським
В Нав’язування суспільству комуністичної ідеології
Г Ліквідація багатопартійності
Д Насадження в суспільстві атмосфери страху
  1. Установіть відповідність між визначеннями та поняттями.
  1. Об’єднання селянських господарств у великі підприємства шляхом примусового усуспільнення землі, інвентарю, худоби
  2. Створення великого машинного виробництва в усіх галузях господарства, насамперед у промисловості
  3. Система фіксованого натурального оподаткування селян, введена замість про- дрозкладки
  4. Ведення господарювання на державних підприємствах на основі фінансової самостійності в умовах збільшення централізованого керівництва
А Денаціоналізація
Б Індустріалізація
В Госпрозрахунок
Г Продподаток
Д Колективізація
  1. Установіть послідовність подій.
А «Я готовий вислухати будь-які заяви, окрім тих, що стосуються голоду на селі та прохання допомогти. Голодують нероби й ледарі, які мають по ЗО—40 трудоднів на рік»
Б «Нове в Шахтинській справі те, що вона має суто контрреволюційний характер»
В «Допомогу отримають 8 % голодуючих, якщо реалізувати план організації харчування за рахунок закордонних комісій допомоги»
Г «Необхідно підтримати ініціативну групу по переходу до православ’я, підтримати священиків, які переходять від уніатства до православної віри»
  1. Установіть послідовність подій.
А Перенесення столиці УСРР (УРСР) з Харкова до Києва
Б Шахтинська справа
В Голодомор
Г Рік «великого перелому»

  1. Установіть послідовність подій.
А Рік «великого перелому»
Б Початок здійснення планів першої п’ятирічки
В Голодомор в Україні
Г Ліквідація Української автокефальної православної церкви
  1. Визначте джерела індустріалізації, що здійснювалася в Україні в 1929—1938 рр.
  1. створення системи трестів і концесій
  2. денаціоналізація промисловості
  3. збільшення вивезення за кордон нафти, лісу, хліба
  4. внутрішні примусові державні позики
  5. відмова від політики «ножиці цін»
  6. доходи державного сектору економіки
  7. репарації з Німеччини та її союзників
  1. Які риси були притаманні розвитку науки в 1930-х рр.?
  1. встановлення партійно-ідеологічного контролю за науковою діяльністю
  2. розрив зв’язків між прикладною наукою і виробництвом
  3. поглиблення співпраці вітчизняних і зарубіжних вчених
  4. фінансування наукових розробок громадськими організаціями
  5. збільшення кількості науково-дослідних установ
  6. репресії проти цілої низки визначних вчених
  7. згортання фундаментальних досліджень
  1. Укажіть наслідки суцільної колективізації, що здійснювалася в Україні в 1930-х рр.

  1. ліквідація індивідуального селянського господарства, злам основних устоїв селянського життя
  2. стрімке зростання сільськогосподарського виробництва та матеріального добробуту колгоспного селянства
  3. запровадження госпрозрахунку, товарно-грошових відносин між державою та колгоспами й радгоспами
  4. «прикріплення» селян до сільської місцевості (колгоспів) безпаспортним статусом
  5. багатомільйонні демографічні втрати, підрив і деградація продуктивних сил села
  6. розширення мережі селянських збутових, споживчих, кредитних спілок і товариств
  7. інтенсифікація сільськогосподарської праці, осво

Немає коментарів:

Дописати коментар