2016 р.
Схвалено методичною
радою Старосинявського районного методичного кабінету (протокол №3 від 9 грудня
2015 р.)
Рецензенти: Кондратюк Т. В., Старосинявський
районний методичний
кабінет, методист;
Чорна Н. М.,
Вінницький торговельно-економічний
інститут КТНЕУ, кандидат історичних наук,
доцент;
Практичне
заняття № 1
«Полемічна література – дзеркало духовного
життя та ідейних шукань українських просвітителів кінця XVI – I половини XVII ст.»
СЛОВНИК
ДОВІДКА
Особливого
розквіту полемічна література набула в XVI
– XVII ст., коли католицизм почав релігійно-ідеологічний наступ
на православ’я, а також у зв’язку з Брестською церковною унією. Поштовхом для
розвитку полемічної літератури стала книга польського публіциста – єзуїта Петра
Скарги «Про єдність церкви Божої»(1577 р.) , який виступав за унію.
2.
Ознайомтесь з оцінками творів полемічної літератури українськими істориками.
Я. М. Стратій
(з
«Ключ царства небесного» Г. Смотрицького):
«У
полемічному творі Г. Смотрицького, спрямованого проти католицизму і унії
використовуються експансіоністські наміри католицької церкви щодо української
церкви та українського народу. Він стає біля витоків процесу модернізації
православної релігійної доктрини, що відбувався не без впливу поширеної в
Україні реформаційної ідеології.»
Запитання
1.
Як український історик Я. М. Стратій визначає головну ідею твору
Г. Смотрицького?
Л. Ф. Ушкалов «Феномен української полемічної
літератури»:
«Реформаційні
ідеї Г. Смотрицького до певної міри поєднувалися з гуманістичними. Так
головними доброчестями людини він вважав славу, мужність, талант, активну
діяльність спрямовані на досягнення ваших цілей – благо рідного краю, його
захист,турботу про розвиток освіти, культури свого народу, захист його предків.
На його думку досягти вищого блаженства можна тільки тоді, коли перинесеш себе
від старого, обмеженого гріхами і спокусами зовнішнього світу до нового,
підпорядкованого внутрішній духовній суті. Внутрішнє духовне оновлення людини
відбувається через самопізнання, самозаглиблення, які здійснюються на самоті
молитвою, під час якої вона здатна
ввійти в контакт з Богом, досягти рівня обожнення, тобто відкрити в собі Бога.»
Запитання
1.
Чому Г. Смотрицького можна назвати не тільки відомим полемістом але й
гуманістом. Свою відповідь обґрунтуйте цитатами з тексту.
Ю. Зайцев:
««Апокрисис» був видатним явищем в українській
полемічно-публіцистичній прозі кінця XVI
ст.; трактат дав оперативну і обгрунтовану відповідь як на книгу П. Скарги, так
і на незаконні рішення Брестського уніатського собору в цілому. Автор з великою
майстерністю розкриває справжні причини Брестської унії, показуючи ті політичні
і соціально-економічні вигоди, які мали Ватікан, король польський, магнати і
шляхта і нові зрадники православної віри митрополит Київський Михайло Рогоза та
його прибічники Іпатій Потій, Кирило Терлецький та інші уніати.
Христофор Філалет виявив широку ерудицію: «Апокрисис»
містить екскурси не лише у церковну історію — до біблійних і євангельських
книг, до писань грецьких і латинських авторів, а й широке коло сучасних йому
історичних документів і матеріалів, аж до використання приватних листів
тогочасних відомих діячів.»
Запитання
1. На твір якого єзуїтського автора «Апокрисис»
Х. Філалета став відповіддю?
2. Які твори, крім біблійних та євангельських книг автор
використав при написанні «Апокрисису»?
Л. Ф. Ушкалов:
««Послання
до єпископiв»
I. Вишенського написане пiсля Брестськоï унiï i звернене до тих представникiв
вищого духовенства, якi зрадили православну вiру, стали ворогами украïнського
народу, бо проголосили унiю.
У «Посланнi до єпископiв» I. Вишенський звинувачує i критикує
єпископiв за те, що вони присвоювали собi церковнi доходи, вели невiдповiдне ïх
чину життя. Єпископи, архiмандрити мали численнi маєтки, крiпакiв, якi на них
працювали, тобто ïх життя нiчим не вiдрiзнялося вiд панiв свiтських.
Критикуючи
дiяльнiсть вищого духовенства, I. Вишенський викриває порушення ними шести
церковних заповiдей. Єпископи не тiльки не нагодували, не напоïли, не упокоïли
мандрiвникiв, не зодягли голих i не допомогли хворим, а й навпаки, самi грабують
бiдних пiдданих, накладаючи на них непосильнi податки. А духовнi владики
багатiють. Тому I. Вишенський висмiяв i затаврував крiпосникiв у церковному
вбраннi.»
Запитання
1. Коли був написаний твір?
2. На кого І. Вишенський покладає
відповідальність за зраду православної віри через проголошення унії?
Практичне
заняття № 2
«Українське суспільство ХVI – І половини ХVIІ
ст. : соціально-
економічне та повсякденне життя»
1. Опрацюйте
історичні джерела:
Документ 1.
Запровадження
фільварків.
Джерело:
«Литовська метрика 1557 р.».
«Фільварки
хочемо мати, щоб вони скрізь були заведені, причому якнайбільшого розміру, при
кожних замках і дворах наших, крім тих, де б ґрунти погані або неродючі були,
такі [ґрунти] наказати людям [селянам] осаджувати, зоставивши на уряд у кожному
полі по одній волоці, а урядову волоку огородник із своїм бидлом [худобою]
обробити має, а за це [йому] морг (0,52 га — т..) землі на огород, з чого лічби
чинити і платити [він] не повинен. Уряд наш гумно під пильним наглядом повинен
мати, щоб у ньому ні в чому шкоди не сталося, а збіжжя ужаття всякого повинен
мати, на себе третій сніп, віддавши спочатку десятину і засіявши пашню нашу; а
умолоти всякого збіжжя наші ревізори в усіх гумнах при дворах наших мають бути,
і того доглядати і навчити, щоб скрізь з повним вимолотом і без пилу збіжжя
обмолочувалося. А продавання збіжжя гуменного має бути по
лічбі прийняте, по чому управитель положить, як продавав…»
Запитання
та завдання
1. З курсу історії
вкажіть причини впровадження фільварків.
2. Назвіть форми
утисків селян у фільварках.
ДОВІДКА
Литовська
метрика — назва архіву державної канцелярії Великого
князівства Литовського, що охоплює документи XIV—XVIII ст. Складається з понад
550 томів, містить державні документи, пов'язані з політикою, військовими
справами, господарством, судочинством тощо, які стосуються Литви, України,
Білорусі, Польщі та інших країн. Документи XV-XVI ст. написані переважно
староукраїнською та старобілоруською мовами, пізніші докyменти — польською з використанням
латинської.
СЛОВНИК
Гумно
— тік із господарчими будівлями біля житла або за селом.
Корець
— міра ваги, яка становила 6 пудів.
Морг
— площа наділу, яка становила 0,52 га.
Огородник
(городник) — залежний селянин, який мав присадибну
ділянку землі (город) і відбував панщину.
Ужаття
— скошене збіжжя на полі.
Уряд
— управитель фільварком.
Феодальне
землеволодіння.
Джерело:
«Литовський статут».
Завдання
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ДОВІДКА
Литовський
статут – збірник правових актів і документів Великого князівства Литовського. Відомі три Литовські статути: «Старий (1529 p.),
«Волинський» (1566 р.) і «Новий» (1588 p.).
Боротьба селян з феодалами.
Джерело:«Хрестоматія з історії Української РСР»,т. 1.
Запитання та завдання
1. Визначте
причини боротьби селян з феодалами.
2. Випишіть форми боротьби селян з феодалами.
Практичне
заняття №3
«Побут, військово-політична організація та
військове мистецтво українських козаків»
1.
Козацькі військові тактики:
Виклик на герць
Тришеренговий («батовий»)
порядок козацької піхоти
Наступ
козаків «лавою» Схема
бою козаків «розгардіяшем»
(окремими загонами)
Оборонний бій трикутником
2.
Опрацюйте історичне джерело.
Військове
мистецтво козаків.
Джерело:
Д. Яворницькнй «Історія запорозьких козаків».
«Розділяючись
на піхоту, кінноту і артилерію, запорожці, проте, не настільки
спеціалізувалися, щоб піхотинець був сильний тільки пішки, а кінник — тільки
верхи на коні. У запорожців часто практикувалися і
спішування кінноти, і дія піхоти при знаряддях («водних арматках»), і дія
кінноти в пішому строю.
У походах
запорожці рідко вдавалися до облоги міст, тому що облога фортець була не по
них, а відкриті сутички, ті складали славу військових подвигів козаків.
Випустивши
декілька зарядів і обстрілявши ворога з усіх боків, козаки вслід за тим
висилали з свого табору найсміливіших, спритніших і гостріших на мову вершників
так званих «герців», інакше «греча», для «татарського танцю», тобто окремих
поєдинків, молодецьких сутичок і наїзницьких перестрілок. Кружляючи на своїх
конях перед ворогом, знущаючись з нього, підбурюючи до битви, пускаючи за
адресою його їдкі слова, козаки помахували в повітрі своїми кривими шаблями,
пускали в стан ворожий кулі і потім, як блискавка, кидалися в свій табір.
У
справжній тягловій битві запорізькі козаки віддавали перевагу атаці з флангів і
з тилу. З цією метою вони розділяли всю чисельність
свого війська на чотири частини: одну залишали в таборі, іншу посилали в тил, а
третю і четверту — на обидва фланги. Бій відкривали одночасно зі всіх чотирьох
сторін, і якщо вислані частини діяли згідно з головними силами, а вороги вчасно
не зрозуміли козацьку хитрість, то вельми часто, якщо не в більшості випадків,
результат битви був на користь запорожців.»
1.Перерахуйте
тактики, які використовували козаки під час ведення бою.
2.До
яких хитрощів вдавалися козаки при веденні бою?
3.
Розгляньте малюнки та зробіть висновки про повсякденне життя та звичаї
запорозьких козаків.
Мідні казани XVIII ст. Зразки селянських
штофів XVII – XVIII ст.
Запорожці
розважаються.
Невідомий
художник. Кінець XVIII ст.
Барильце та
чарка. XVIII ст.
Люльки-«носогрійки»
XVII – XVIII ст.
«Закурити хіба люльку, щоб дома
не журились.»
Худ. П. Мартинович. 1872 р.
Запорожець. Худ. О. Сластьон. Запорожець на дозвіллі.Худ.
І. Їжакевич.
Кінець XIX – початок XX ст. Остання чверть XIX
ст.
Козак-бандурист. Кресала. XVII –
XVIII ст.
Худ.
О. Сластьон
Баклага. XVIII ст.
4. Опрацюйте:
ДОВІДКА
Запорозька
Січ – військова, адміністративна, громадська і економічна
організація українського козацтва XVI – XVІІ ст. в Середньому і Нижньому Подніпров'ї – за Дніпровськими
порогами. Центр Запорожжя – місто-фортеця Січ, що неодноразово змінювало своє
місцезнаходження. До складу запорозького козацтва
належали вихідці з усієї України, які поділялися на січовиків та зимівних
козаків. Перші весь час мешкали на Січі і
складали осередок Війська Запорозького низового, а інші жили в зимівниках
(хуторах) разом із сім'ями і за наказом виступали в похід разом із січовиками.
Перебування в Січі жінок заборонялося. Вищим органом управління Запорозької
Січі, її землями, військом, господарством була січова рада, що обирала щорічно
уряд Січі – військову
старшину, а також паланкову старшину. Військова старшина складала раду старшин,
до якої входили: кошовий отаман, суддя, писар, осавул, обозний, булавничий,
хорунжий, перначий, а також старшина без посад для очолювання військових
підрозділів під час бойових дій, похідна старшина на посадах полковників,
писарів, осавулів. Призначалися військові служителі: пушкар, довбуш, тлумач
(перекладач), кантаржій (наглядач за мірами ваги та збором податків), шафари
перевозів (збирачі мита). Особливою повагою користувалися курінні отамани, яких
обирали на курінній раді.
Практичне заняття № 4
«
Історичні джерела про Військо Запорозьке в системі міжнародних відносин»
1. Розгляньте схему «Україна в системі міжнародних
відносин»:
Туреччина Венеція
Швеція Польща
За кольором, яким позначено країну розділіть їх на 2
групи:
Країни,
з якими Україна мала Країни,які визнали Українську
дипломатичні
відносини: державу:
1.
_____________________ 1.
______________________
2.
_____________________ 2. ______________________
3.
_____________________ 3.
______________________
4.
_____________________ 4.
______________________
5.
_____________________
2. Опрацюйте історичне джерело.
О. К. Струкевич
про турецький протекторат:
«Після обміну посольствами в 1651 р. турецький султан
спеціально грамотою оголосив готовність узяти Військо Запорозьке під свій
протекторат. Погодившись, Україна вступила б у васальні відносини з турецьким
султаном, дотримуючись умов, на яких перебували під рукою султана такі
християнські держави, як Молдова, Волощина, Трансільванія.
СЛОВНИК
3. Опрацюйте історичне джерело.
«Лист
Б. Хмельницького до шведського короля
Карла Х Густава
про дружбу від
16 листопада
1656 р.»
«Найясніший
королю Швеції, наш вельмишановний пане і друже.
Для
того, щоб приязнь могла зміцнюватись і перетворитись в тривалі зв'язки, немає
засобу кращого, ніж той, щоб з обох сторін визначала її безсумнівна вірність і
непорушна сталість. Хоч в останні роки з боку найяснішої Кристіанії ми мали в
різних її листах багато прикладів прихильності, але як би ваша найясніша
величність не розвивала її дбайливо далі, прихильність могла б легко ослабнути
і піти в забуття, стерта дуже довгим мовчанням... Проте
сповіщаємо цим (листом), що як від початку ми підняли зброю проти поляків на
захист віри й вольності, так і тепер не перестаємо боротися проти кожного, хто
хотів би сісти нам на шию, і сподіваємося, що сам Всевишній бог помститься за
насильство і знущання з нас... Бажаємо насамперед, щоб ваша найясніша
величність знала, що ми з'єднані і пов'язані з вашою найяснішою величністю не
іншим зв'язком, ніж тим, яким ми зобов'язані обом найсвітлішим воєводам
Молдавії і найсвітлішому князеві Трансільванії. Цю нашу обітницю радо виконуємо,
посилаючи для цього завдання наших особливих послів, як тільки відкриється
вільний прохід.»
Запитання
1. З якою метою Б. Хмельницький зобов’язується при
можливості надіслати своїх послів до Швеції?
2. Про які відносини між Україною і Швецією наголошує в листі
Б. Хмельницький?
Практичне
заняття №5
«Богдан Хмельницький як людина та історичний
діяч»
1.
Ознайомтесь:
Історичний
портрет
Б.Хмельницький походив з українського шляхетського роду.
Народився в 1595р. Освіту здобув в єзуїтській школі, а згодом разом з батьком
служив у козацькому війську. У битві під Цецорою 1620 р. потрапив в полон до
турків на 2 роки. Перебував на службі у польського короля, вів господарство на
хуторі Суботів. Пізніше стає писарем Запорозького війська. За відсутності
Хмельницького на хутір напав шляхтич Д. Чаплинський. Він пограбував маєток,
забив до смерті 10-річного сина й забрав наречену Хмельницького. Це стало
приводом до Національно-визвольної війни українського народу проти польських
поневолювачів (1648-1657рр.). Б.Хмельницький засновник Української козацької
держави, великий полководець, блискучий дипломат, державний діяч. Помер в
1657р.
2. Розгляньте зображення
Б.Хмельницького та коментарі до них. Зробіть висновки.
Портрет виконано у кращих традиціях західно
–
Б. Хмельницький європейського
мистецтва.
Ікона «Покрова
Богородиці»
3.Прочитайте словесний портрет Б. Хмельницького, описаний
венеціанським послом А. Віміною. Порівняйте з зображеннями гетьмана у
завданні 2.
«Росту він скоріше
високого, ніж середнього, широкий в костях і міцної будови. Його мова і спосіб
правління вказують, що він володіє розсудливою думкою і проникливим розумом. У
поведінці він м’який і простий, але з іншого боку, він тримає вояків у
дисципліні. Усім, хто входить до його кімнати, він простягає руку й усіх
просить сідати, якщо це козаки».
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Ознайомтесь:
Історична пісня
«ЧИ
НЕ ТОЙ ТО ХМІЛЬ»
(Пісня про Богдана
Хмельницького)
Чи
не той то хміль, що коло тичин в’ється?
Гей,
той то Хмельницький, що з ляхами б’ється.
Гей,
поїхав Хмельницький ік Жовтому Броду,
Гей,
не один лях лежить головою в воду.
Не
пий, Хмельницький, дуже той Жовтої Води:
Іде
ляхів сорок тисяч хорошої вроди.
«А
я ляхів не боюся і гадки не маю,
За
собою великую потугу я знаю,
Іще
й орду за собою веду:
А
все, вражі ляхи, на вашу біду».
Утікали
ляхи — погубили шуби...
Гей,
не один лях лежить, вищиривши зуби!
Становили
ляхи дубовії хати,
Прийдеться,
ляшенькам в Польщу утікати!
Утікали ляхів де якії повки,
їли Ляхів собаки і сірії вовки.
Гей,
там поле, а на полі цвіти,—
Не
по однім ляху заплакали діти.
Гей,
там річка, через річку глиця,—
Не
по однім ляху зосталась вдовиця!
Запитання
1. Які історичні події описані в пісні?
2. Про які риси характеру гетьмана описано у тексті?
5. Опрацюйте погляди істориків на діяльність
гетьмана, порівняйте їх та зробіть висновки.
М. С. Грушевський:
«В нім занадто багато від Азії, від великих азійських
завойовників-кочовиків, фундаторів держав Орд. З
тою поважною відміною, що для нього матеріалом, гарматним м’ясом служили не
чужі, підбиті племена, а свій власний народ. Він збудував свою владу, владу
пануючої старшинської верстви, ціною страшних жертв мас. Він зробив пусткою
половину України, щоб укріпити панування своє і своєї династії, чи своєї
компанії у другій половині, але й звідти розігнав половину людей, примусив
тікати за кордон України, поза межі досягнення його влади... В нім цілком не
видно елементарної державної економіки, руки „державного хазяїна Української
землі”, як колись говорили».
О. Оглоблін:
«Найбільше місце Богдана Хмельницького в історії України
— не як полководця, хоча би й великого, не як дипломата, хоч би й блискучого, а
як державного діяча, фундатора й будівничого Української Козацької держави. Яку
б ділянку громадсько-державного життя не взяти — Богдан Хмельницький скрізь
виступає як державний діяч великого формату».
Н. Яковенко:
«...хитроумний гетьман, плетучи мереживо союзницьких
комбінацій, мимоволі сам закладав основи для неї (незгоди), бо кожний з його
дипломатичних ходів зрештою переріс у братовбивчу війну між прихильниками
полярних зовнішньополітиних орієнтацій».
Практична
робота № 6
«Між конфліктами та спробам єдності: українське
суспільство
ІІ половині XVII ст.»
1.
Опрацюйте історичне джерело:
Джерело: Б. Грінченко, М. Драгоманов
«Діалоги про українську національну справу»
«Власне
ще з давніх-давен українсько-руська громадськість мала
знати, що то таке йти вкупі. Поруч з І. Виговським стоїть Пушкар, поруч з Дорошенком
стоять Многогрішний та Ханенко, не кажучи вже про Брюховецьких, Адамовичів,
Лісовських. І кожен з тих згаданих веде за собою якусь частку України, і всі
вкупі, волею чи неволею, заливають Україну кров’ю, повивають її вогнем і з
багатої, пишно-барвистої, сяйвом соняшним та волею повитої країни роблять
розлогу труну народну, ховають у ній українську волю, українське право,
українське добро, і історія пише: «Руїна» там, де колись було осяйне слово
«Життя». Минуле не минається дурно сьогочасному. Воно зоставляє наслідки
навіки. І ми бачимо, що й тепер, як і тоді, ми не знаємо, що то значить — іти вкупі...»
Запитання
1.
Які причини Руїни, на думку авторів?
2. Чи
згодні ви з думкою авторів наведеного уривку?
2. Проаналізуйте та для аргументації використайте цитати:
Про гетьмана І. Виговського
Джерело:
М. Костомаров «Галерея портретів»
«...почалися
у гетьмана Виговського безкінечні
суперечки з московським урядом. Виговський у розмові з московськими гінцями
докоряв Москві за те, що вона нібито таємно підбурювала проти нього Пушкаря і
знову підтримує заворушення між посполитими, кричав разом із своїми
полковниками, що нізащо
не допустить запровадження воєвод, і прямо висловився, що під польським королем
козакам було краще. Тим
часом повстання посполитих, підняте Пушкрем, спалахнуло проти Виговського
знову біля Гадяча.»
1. Проаналізуйте
стосунки між гетьманом І. Виговським та Московською державою.
І. Виговський _____________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3. Ознайомтесь з історичним джерелом:
Про
незадоволення українського населення діями російського уряду і гетьмана
І.Брюховецького щодо повстання 1666р.(мовою оригіналу)
Джерело: «Літопис
Григорія Гребянки»
Того ж (1666)
году... прислані з Москви во всю Украйну спищики, коториє всіх людей по градіх
і селах — всякого чоловіка і художника... і кто сколько синов імієт і кто чим
промишляєт і куплю дієт, какою землею, заводами і угодіями владієт, мельниці,
стави... хутори переписавши, от всего того дань давати наложили.»
Запитання
1. Визначте,
чому населення українських земель було незадоволено діями гетьмана І. Брюховецького?
2. Які
податки мали сплачувати мешканці України після повернення І. Брюховецького з Москви?
3. Дайте
власну оцінку діяльності гетьмана І. Брюховецького.
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Опрацюйте історичне джерело:
Про П. Дорошенка
Джерело: Н. Полонська-Василенко «Історія України»
«Дорошенко
ставив своєю метою звільнити Україну від московської та польської влади і
об’єднати її. А щоб досягнути цієї мети, вважав за
найкраще спертися на Туреччину та Крим. Султан обіцяв визнати Україну від
Перемишля до Сєвська.
На початку
Дорошенко мусив визнати польський суверенітет, бо в більших осередках України
стояли польські загони. Дорошенко примушений був визнати підданство Польщі. Року 1668 Дорошенко на раді склав умови турецького
протекторату звільненняня
України від Вісли до Путивля.
Тяжкого удару
завдали Дорошенкові запорожці,
засунувши проти нього претендента на гетьмана Петра Суховія, якого визнали
татари.
Король Ян Собеський вирушив із своїм військом
проти турків. Тисячі людей знищено, забрано в полон. Хто
був в силах, тікав, Україна оберталася в пустелю, засіяну людськими кістками,
наповнену руїнами й згарищами, — так характеризував Правобережжя дослідник
доби гетьмана Дорошенка професор Д. Дорошенко.
Петро Дорошенко
сам розчарувався у своїй політиці...Дорошенко вирішив зректися гетьманства,
передати булаву Генеральній Раді в Чигирині, а клейноди надіслав до Москви.»
Запитання
1. Проаналізуйте
діяльність гетьмана П. Дорошенка. Спробуйте визначити позитивні та негативні
сторони його гетьманства.
2. Проаналізуйте
Бучацький договір.
3. У
чому ви вбачаєте трагедію гетьмана П. Дорошенка?
Практичне
заняття №7
«Українські історичні пісні, думи та козацькі
літописи XVII-XVIII ст., як історичне джерело»
1.
Робота з словником:
СЛОВНИК
Козацькі літописи –
історико-літературні твори ІІ половини XVI – середини XVII ст., присвячені
козацьким війнам. Цінні джерела для дослідження вітчизняної історії і важливі
пам’ятки літератури. Мова більшості літописів – літературна, близька до
народорозмовної.
2. Ознайомтесь:
Історична пісня
«МАКСИМ КОЗАК ЗАЛІЗНЯК»
Максим козак Залізняк,
Козак з Запорожжя.
Як поїхав на Вкраїну —
Як пишная рожа!
Зібрав війська сорок тисяч
В місті Жаботині,
Обступили
город Умань
В
обідній годині.
Обступили
город Умань,
Покопали
шанці
Та
вдарили з семи гармат
У
середу вранці.
Та
вдарили з семи гармат
У
середу вранці,
Накидали
за годину
Панів
повні шанці...
Отак
Максим Залізняк
Із
панами бився,
І
за те він слави
Гарной
залучився.
Лине
гомін, лине гомін
По
степу німому,—
Вертаються
козаченьки
Із
бою додому.
Запитання
1. Про
кого йдеться у пісні? Що відомо про головного героя?
2. Як
ставиться народ до Залізняка?
Історична пісня
«ОЙ НАВАРИЛИ ЛЯХИ ПИВА»
(Пісня
про Івана Гонту)
Ой
наварили ляхи пива,
Та
й нікому пити;
Гей,
взяли собі Україну,
Та
нігде прожити.
Ой
наварили ляхи меду,
Та
й не шумували;
Гей,
взяли собі Україну,
Та
й не шанували.
Ой
ви, ляшки та недовірки,
Годі
ж панувати;
Гей,
недалеко іде Гонта —
Дасться
він вам знати!
Запитаня
1.
Чому у пісні головний герой – Україна?
Дума
«КОЗАК
ГОЛОТА»
Ой
полем, полем киліїмським,
То
шляхом битим гординським,
Ой
там гуляв козак Голота,
Не боїться ні огня, ні
меча,
ні третього болота .
Правда, на козакові шати
дорогії —
Три
семирязі лихії:
Одна
недобра, друга негожа,
А
третя й на хлів незгожа.
А
ще, правда, на козакові
Постоли в’язові,
А
онучі китайчані —
Щирі
жіноцькі рядняні;
Волоки
шовкові —
Удвоє,
жіноцькі щирі валові.
Правда,
на козакові шапка-бирка,
Зверху
дірка,
Травою
пошита,
Вітром
підбита,
Куди
віє, туди й провіває,
Козака
молодого прохолоджає.
То
гуляє козак Голота, погуляє,
Ні
города, ні села не займає,
На
город Килію поглядає.
Запитання
1. Якими
рисами характеру наділений козак Голота?
2. Як
це визначає ставлення народу до головного героя?
Джерело: «Літопис Самовидця»
«Зараз же навесні Хмельницький, відмінивши; приязнь і
постанову з королем польським, затягти самого хана з великими потугами татарськими,
і з незліченними своїми військами козацькими, яких полків було: полк
чигиринський, полк черкаський, полк корсунський, полк лисянський, полк
білоцерківський, полк паволоцький, полк уманський, полк кальницький, полк
могилівський, полк животовський, бо там козацтво звалося аж поза Дністром коло
Галича, — і замків доставали, між іншим, і Пневського замка за Надворною
доставали; а тут волості всі, міста, крім хіба самого єдиного
Кам’янця-Подільського, аж поза Костянтинів Старий, — в Шульжинцях, Грицеві,
Чорториї козацтво було. В Овручі окремий
полковник був, до якого все Полісся належало. А ось на Задніпрі (Лівобережна
Україна) полки, які до гетьмана Хмельницького прийшли: полк переяславський,
полк ніжинський, полк чернігівський з усією Сівер’ю аж по Гомель, і Дроков, і
Мглин, полк прилуцький, полк ічнянсь кий, полк лубенський, полк іркліївський,
полк миргородський, полк полтавський, полк зіньківський. Всі ці полки були при
гетьмані Хмельницькому, в яких незліченна кількість війська була, бо інший полк
мав козацтва тисяч більше двадцяти, бо що село, то сотник, а інша сотня мала
люду тисячу. Так усе, що було живе, піднялося в козацтво, так що ледве можна
було знайти в якому-небудь такого чоловіка, щоб не мав він сам або син його до
війська йти; а якщо сам нездужай, то слугу-парубка посилав. А інші, скільки їх
було, всі йшли з двору, тільки одного залишали, так що важко було наймита
найти, ...так що навіть у містах, які мали магдебурзьке право, присяжні
бурмистри і радники свої уряди покидали, бороди собі голили, до того війська
йшли...»
Запитання
1. Визначте союзників Б. Хмельницького.
2. Згадайте, що таке магдебурзьке право.
3. Доведіть, що повстання під проводом Б. Хмельницького
стало дійсно масовим народним рухом за визволення від польсько-шляхетського
гніту.
4. Чому українські
історичні пісні, думи та козацькі літописи можна вважати цінним історичним
джерелом?
Практичне
заняття № 8
«Російсько-турецькі війни кінця XVIII ст. та їх
вплив на Україну. Ліквідація Кримського ханства»
1.Опрацюйте
таблицю:
«Російсько-турецькі
війни другої половини XVIII ст.»
Мета
|
Посилення Росією своїх політичних та
економічних позицій у Північному Причорномор’ї, на Балканах, у країнах
Близького й Середнього Сходу
|
|
Війна
|
Результат
|
Наслідки
|
1768 –
1774 р.р.
|
Кючук-Кайнарджійський
мир (1774 р.), згідно з яким:
• Росія
приєднала українські землі в межиріччі Дніпра й Південного Бугу до узбережжя
Чорного моря, частину морського узбережжя з фортецями Керч, Єнікале, Кінбурн,
Азов і, таким чином, здобула вихід до Чорного моря;
• Кримське
ханство оголошене незалежним від Туреччини;
• Туреччина
відновила автономію Молдавського князівства та Валахії, які фактично
потрапили під протекторат Росії;
• російські
торгові судна вільно плавали Чорним морем, без перешкод проходили через
Боспор і Дарданелли.
|
• Посилена
присутність Росії на півдні України;
• Зникла
потреба в існуванні Запорізької Січі (ліквідована 1775 р.);
• У
1783 р. Кримське ханство включене до складу Російської імперії, унаслідок
чого припинилися турецько-татарські набіги, в Криму ліквідовані
рабовласництво та работоргівля, Крим приєднано до імперського російського
ринку;
• Початок
утисків татар, масові втечі татар до Туреччини.
|
1787 – 1791
р.р.
|
Ясський мир (1791
р.), згідно з яким:
• Росія приєднала землі між Південним Бугом та Дністром з фортецею
Очаків;
• Новий
кордон між Росією та Туреччиною був установлений по р. Дністер на південному
заході і по р. Кубань - на Кавказі;
• Туреччина
визнала приєднання до Росії Криму й Кубані;
• Росія
повернула Туреччині Молдавію та
Валахію.
|
• Масове
переселення людей на Південь України, заснування міст: Одеса, Катеринослав,
Маріуполь, Миколаїв, Севастополь;
• Швидкий
економічний розвиток південних українських земель;
• У
1796 р. на південних землях України запроваджено кріпацтво.
|
2.
Ознайомтесь з історичним джерелом:
Про похід козаків під час російсько-турецької війни 1768
– 1774 р.р. Джерело: Д. Яворницький «Історія запорізького козацтва.»
«Восени,
25 вересня, з Коша вийшли у «партію» при старшинах і полковниках 3100 козаків.
Переправившись через ріку Синюху, вони того ж дня заночували; наступного дня
перейшли вбрід ріку Буг…;опівдні, влаштувавши обідній перепочинок, від Кодими
пішли в степ,через балки до Очаківської сторони, в пониззя Бугу, і заночували,
дійшовши до Чортали. Того ж вечора рушили понад Дальницьким лиманом, що впадає
у Чорне море, і йшли вночі степом. Прийшовши до селища
Хаджибей, заночували біля нього і вже збиралися напасти на нього, але
несподівано дізналися, що в Білгород прибуло з Очакова 200 чоловік, і кинулися
на турків. Тут, бачачи свою малочисленність, спішилися з коней, розпочали
перестрілку, багатьох турків перебили, дев'ятьох узяли в полон, але полонені
хто від ран, хто від вологої й холодної погоди потім повмирали в дорозі. Тут
захопили здобич: рушниці, коней у збруї, два прапори, залізну булаву, мідні
литаври і «весь вантаж».
Запитання
1.
Коли козаки розпочали похід на Очаків і Акерман?
2. У
якому місці біля Очакова козаки напали на турків?
3. Яку здобич забрало у турків козацьке
військо? Про що це свідчило?
3.
Опрацюйте історичне джерело:
«З Кючук – Кайнарджійського мирного договору між Росією і
Туреччиною від 10 липня 1774 р.»
Джерело:
«Хрестоматія з історії Української РСР», т. 1.
«Артикул 3. Усі
татарські народи... без виключення від обох імперій повинні бути визнані
вільними, цілком незалежними від усякої чужої влади... і для цього ні
Російський двір, ні Оттоманська Порта не мають права втручатися в домашні,
політичні, громадянські і внутрішні їх справи під жодним приводом...
Артикул 11. Для
вигідності і користі обох імперій повинне бути вільне і безборонне плавання
купецьким кораблям, що належать двом контрактуючим державам у всіх морях, які
омивають їх землі; і пишна Порта дозволяє таким же російським купецьким кораблям...
вільний прохід із Чорного моря в Біле, а із Білого в Чорне.
Артикул 18.
Замок Кінбурн, який розташований з гирлі ріки Дніпра, з великим округом на
лівому березі Дніпра і з кутом, який складають степи, що лежать між ріками
Бугом і Дніпром, залишається в повному, вічному і безперечному володінні
Російської імперії.
Запитання
1. Проаналізуйте
наведені статті Кючук – Кайнарджийського
мирного договору за планом:
а) подальша доля
Кримського ханства;
б) землі, які відходили
до Російської імперії;
в) наслідки миру для
Росії і Туреччини.
Кримське ханство —
держава на півострові Крим та частині Північного Причорномор'я у XV-XVIII ст. У
1443 р. після розпаду Золотої Орди утворено незалежне Кримське ханство, яким
правили хани з династії Преїв. Столиця — Бахчисарай. У 1475 р. Кримське ханство
визнало свою залежність від Османської імперії. Кримські татари тривалий час
нападали на українські, польські та московські землі, захоплювали здобич і
бранців, яких продавали у рабство. Південні степи України використовувалися
татарами Криму для випасу коней. У час Національно – визвольної війни Кримське
ханство виступало союзником українських козаків. Як залежне від турецького
султана ханство воювало з країнами Європи на боці турків. У 1774 р. внаслідок
російсько-турецької війни Кримське ханство стало незалежним від Османської
імперії, хоч фактично потрапило під вплив і контроль Росії. У1783 р. Росія
приєднала територію Кримського ханства до своїх володінь.
Завдання
1.
Позначити кордони територій, приєднаних до Російської імперії після
російсько-турецької війни 1768 – 1774 р.р., за Кючук – Кайнарджійським
договором 1774 р.
2. Позначити
землі, включені до складу Російської імперії після ліквідації Кримського
ханства (1783 р.).
Практичне заняття №9
«Гайдамаки
в історичних джерелах та літературних творах: героїзація руху в народній
свідомості»
1.
Ознайомтесь:
ДОВІДКА
Слово «гайда» турецького походження, означає турбувати,
гнати, переслідувати. На Правобережні гайдамаками називали народних месників,
які зі зброєю в руках боролися проти гнобителів. Уперше назва «гайдамацьке
гультяйство» було вжите в універсалі командира польських військ від 22лютого
1717р.
2. Опрацюйте:
Гайдамацька
пісня
«ОЙ ГУК, МАТИ, ГУК, ДЕ
БУРЛАКИ ЙДУТЬ»
Ой
гук, мати, гук,
Де
бурлаки йдуть,
І
веселая Та доріженька,
Куди
вони йдуть.
Та
куди ж вони йдуть,
Там
бори гудуть,
Поперед
себе
Та
вражих панів
Облавою
пруть.
Зібрались
вони
Під
рясні дуби,
Та
чекаючи
Та
й отамана
На
раду собі.
Отаман
іде,
Як
голуб гуде,
А
під білою
Під
березою
Головку
кладе.
Глянь,
отамане,
Вже
світ настає,
Ой
уже ж наше
Та
товариство
Коней
сідлає!»
«Нехай
сідлають,
Бог
помагає,
Та
вже щось мою
Та
голівоньку
Хміль
розбирав.
Ой
помру ж я, помру,
Не
зажив слави,
Бо
нема мені
Та
долі бути
Батьком
над вами.
Мою
душу вже
Лихо
в пекло тне,
Бо
маю зраду
Та
від милої,—
Дідько
серце рве!
Запитання
1. Кого бурлаки у пісні називають «вражали панами»?
2. Чому бурлацький отаман загинув?
Гайдамацька пісня
«ОЙ ЩО Ж БО ТО Й
ЗА ВОРОН, ЩО ПО МОРЮ КРЯКАЄ»
Ой
що ж бо то й за ворон, що по морю крякав,
Ой
що ж бо то й за бурлака, що всіх бурлак збирав? (2)
Ой
збирайтесь, панове-молодці, та все народ молодий,
Гей,
та й поїдем, панове-молодці, в славний лісок Лебедин.
Збиралися
сумнії бурлаки у той лісок Лебедии,
А
в тім славнім Лебедині виють вовки-сіроманці. (2)
—
Ой що ж бо то, хлопці-молодці, щось у хмароньці гуде.
Ой
що ж бо нам, хлопці-молодці, за пригодонька буде? (2)
Рости,
рости, старий клен-дерево, рости вгору високо,
Поховаймо
пана-отамана в сиру землю глибоко. (2)
Рости,
рости, старий клен-дерево, рости вгору та й вище,
Поховаймо
пана-отамана в сиру землю ще глибше.
Запитання
1.
Для чого бурлаки збираються у Лебединському лісі?
Олекса Довбуш
___________________________________________________
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3. Ознайомтесь з історичним джерелом:
З легенди про
О.Довбуша
Завдання
1. Зробіть висновки про діяльність національного героя.
4.Опрацюйте:
З поеми
Т.Шевченка «Гайдамаки»
Сини
мої, гайдамаки!
Світ
широкий, воля,—
Ідіть,
сини, погуляйте,
Пошукайте
долі.
Сини
мої невеликі,
Нерозумні
діти,
Хто
вас щиро без матері
Привітає
в світі?
Сини
мої! орли мої!
Летіть
в Україну,—
Хоч
і лихо зустрінеться,
Так
не на чужині.
Там
найдеться душа щира.
Не
дасть погибати.
Гомоніла
Україна,
Довго
тіоніла,
Довго,
довго кров степами
Текла-червоніла.
Текла,
текла та й висохла.
Степи
зеленіють;
Діди
лежать, а над ними
Могили
синіють.
Та
що з того, що високі?
Ніхто
їх не знає,
Ніхто
щиро не заплаче,
Ніхто
не згадає.
Тілько
вітер тихесенько
Повіє
над ними,
Тілько
роси ранесенько
Сльозами
дрібними
Їх
умиють. Зійде сонце,
Осушить,
пригріє;
А
унуки? їм байдуже,
Панам
жито сіють.
Багато
їх, а хто скаже,
Де
Гонти могила,
Мученика
праведного
Де
похоронили?
Де
Залізняк, душа щира,
Де
одпочиває?
Тяжко!
важко! Кат панує,
А
їх не згадають.
Запитання
1. Як автор ставиться до гайдамаків?
2. З чого стає зрозуміло, що гайдамаки мають підтримку
українців?
3. Чому Т. Шевченко у своєму творі з сумом і тугою згадує
про гайдамацьких ватажків Гонту і Залізняка?
Немає коментарів:
Дописати коментар